Ігор - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ігор

І́ГОР (Губа Іван; 21. 06. 1885, с. Бандурівка, нині Олександрій. р-ну Кіровогр. обл. – 24. 11. 1966, Нью-Йорк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – церковний діяч УАПЦ. Після закінчення буд. школи (1908) працював у земстві за фахом. 1919 навч. на богослов. ф-ті Кам’янець-Поділ. укр. ун-ту (нині Хмельн. обл.). Брав участь у воєн. діях 1918–20 як полковник Армії УНР, був інтернов. у м. Ченстохов (Польща). 1921 прийняв чернечий постриг, душпастирював у таборах інтернованих. Згодом служив на Волині, відбудував 1928 Свято-Благовіщен. церкву у м. Ковель, де вів службу укр. мовою. Від 1932 – чл. комісії перекладу Св. Письма укр. мовою при Укр. наук. ін-ті у Варшаві. 10 лютого 1942 на 1-му Соборі УАПЦ висвяч. на єпископа Уманського і Полтавського, деякий час перебував в Умані, 1943 – у Луцьку та Ковелі. 1944 виїхав до Варшави, де брав участь у Соборі УАПЦ 11 березня – 8 квітня під кер-вом митрополита Полікарпа (Сікорського), обраний чл. Священ. Собору. 1946 брав участь у Соборі єпископів УАПЦ в м. Еслінґен (Німеччина), під час якого підвищ. до сану архієпископа, керував Еслінґен. єпархією з осідком у м. Авґсбурґ. Від 1951 – у США, де очолював парафію Пресвятої Трійці УАПЦ у Нью-Йорку. Через непорозуміння серед укр. православ. ієрархів у США І. спільно з архієпископом Палладієм (П. Відибіда-Руденко) створив УАПЦ в екзилі. Автор підручника для навч. Св. Письма, перекладів богослужб. чинів укр. мовою, зокрема Акафіста до Матері Божої.

Т. П. Пустовіт

Стаття оновлена: 2011