Кузнецов Іван Сергійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кузнецов Іван Сергійович

КУЗНЕЦО́В Іван Сергійович (Кузнецов Иван Сергеевич; 27. 05. 1867, с. Порецьке, нині Владимир. обл., РФ – 03. 07. 1942, Москва) – ро­сійський архітектор, художник. За­кін. Моск. уч-ще живопису, арх-ри та скульптури (1889), С.-Пе­тербур. АМ (1900). Осн. архіт. діяльність була пов’язана з Москвою. 1885–86 працював у арх. К. Терського, 1887–95 – помічник арх. Ф. Шехтеля, водночас від 1889 – на службі у Бла­годій. відомстві закладів імператриці Марії. У 1890-х рр. став одним із підрядників Вічуз. фабрикантів, проектував ф-ки та цивіл. будівлі на тер. сучас. Іванов. обл. (РФ). Від 1894 – архітектор Моск. ради дит. притулків, від 1900 – Покров. общини. Від 1902 – чл. Ком-ту з буд-ва храму св. Олександра Невського на Міус. площі у Москві. Під час 1-ї світ. війни будував військ. з-ди. На поч. 1920-х рр. діяль­ність К. була настільки мас­штаб­ною, що дозволяє ставити його поруч з І. Жолтовським та О. Щусєвим. К. пропрацював у рад. буд. галузі майже до смерті, його остання посада (від 1937) – гол. архітектор Сочі-Мацестин. курортів (Краснодар. край, РФ). Використовував форми нео­класицизму, модерну та рос. стильового напряму.

Серед най­відоміших реаліз. проектів – Мед­ведников. г-зія у Староконюшин. провулку, № 18 (1904), Саввин. двір на вул. Тверська, № 6 (1905–07), «Діловий двір» на Слов’ян. площі, № 1 (1911–13) у Москві, храм Воскресіння Христа у м. Ві­чуга (1908–10), реставрація жи­вопису Успен. собору Йосипо-Волоколам. монастиря у с. Теряєво (нині Моск. обл.) та моск. Богоявлен. собору в Єлохові (1900-і рр.). 1902 відтворив у камені в с. Плішивець (нині Гадяц. р-ну Полтав. обл.) заг. силует знаменитого дерев’яного Новомоск. Троїц. собору (нині Дніпроп. обл.) до його перебудови. Плішивец. церкву (висвячена як Покровська, збереглася донині) К. спочатку запроектував у класич. архіт. формах, але потім її докорінно переробив під впли­вом ідей, висловлених Д. Яворницьким. Архітектор водночас пропорційно зменшив розміри: вис. Новомоск. собору майже 65 м, Плішивец. церкви – 35 м. Осн. реаліз. проекти рад. періоду: житл. будинки для службов­ців Моск. товар. біржі (1925) та кооп. т-ва «Нафтопрацівник» на вул. Велика Бронна, № 17/19 (1927), надбудова 3-го поверху Моск. товар. біржі на вул. Ільїнка, № 6/1 (1925), перебудова існуючих і спорудження нових будівель на олівц. ф-ці Хаммера (1927) у Москві, деревооброб. і збирал. з-д для трієрів та ін. с.-г. машин у м. Нижній Новгород (РФ, 1924), хлібозавод на вул. Велика Углицька, № 7 у м. Яро­славль (1925), поліклініка у м. Лі­кіно-Дульово Моск. обл. (1927–29), Кашинцев. біофабрика у м. Щолково Моск. обл. (1931), санаторій ім. С. Орджонікідзе у провулку Курортний, № 96/5 у Сочі (1935–37).

Літ.: Божутина Т. Д. О творческом ар­хиве архитектора И. С. Кузнецова // Ф. О. Шехтель и проблемы истории рус­ской архитектуры кон. 19 – нач. 20 вв. 1988; Нащокина М. В. Архитекторы мос­ковского модерна. Творческие порт­ре­ты. 3-е изд. 2005 (обидві – Москва).

Д. О. Мироненко

Статтю оновлено: 2014