Ігроманія

ІГРОМА́НІЯ — некерований надмірний потяг до азартних ігор. Ін. назви: ґемблінґ-залежність (від англ. gambling — азартна гра), ігрова залежність, лудоманія (від лат. ludos — гра). На від­міну від людей з алкогол., наркотич., тютюн., харч., гіпер­реліг., інтернет-, компʼютер., порногр., сексуал., шопінг- залежностями, гол. ціллю більшості ігроманів є отрима­н­ня матеріал. зиску. За­звичай ви­граш і про­граш у азарт. іграх залежить від випадку, удачі та набагато менше — від умі­н­ня (у європ. мовах їх так і називають: ігри випадку; див. Азарт). До них належать ігри в карти (бакара, блекджек, бридж, деберц, орлянка, очко, покер, преферанс, штос), кості (кубики з мітками на кожній із сторін від 1 до 6), рулетку (амер., рос., французьку), на грал. автоматах, лотерея, тоталізатор на кінських пере­гонах і скачках, ставки на спорт. результати (бокс, баскетбол, футбол), «спір» на подію з сумнів. заверше­н­ням, спекулят. торгівля на фонд. і валют. ринках тощо. У сенсі гри на гроші азартними можуть також бути будь-які ігри, включно з цілком логічними, як, напр., шахи або ґо. Для пере­важ. більшості людей гра на гроші є лише примар. способом швидкого збагаче­н­ня, що за­звичай обертається великими втратами. Ігрова залежність призводить до зниже­н­ня соц., професій., матеріал. і сімей. цін­ностей. Про­блема ускладнюється тим, що у процесі гри в низці випадків виникає роз­слабле­н­ня, зня­т­тя емоц. напруже­н­ня, від­верне­н­ня від не­приємностей. Посилен­ню сугестив. ефекту легкої можливості ви­грашу за короткий час сприяє також красиве оформле­н­ня казино, ін. місць, у яких організовують і проводять азартні ігри. За різними під­рахунками кількість ад­диктив. гравців у містах з роз­винутою грал. інфра­структурою досягає бл. 1,5 % усього населе­н­ня. За статистикою гол. прибуток грал. бізнес отримує від дріб. гравців, які роблять мізерні ставки, але від­відують грал. заклади щодня. Ігромани, які мають великі борги, все одно вважають, що єдиний спосіб заробити гроші та роз­рахуватися з кредиторами, — це ви­грати. Хоча хвороблива пристрасть до азарт. ігор найчастіше буває у чоловіків, у жінок ця ад­дикція набуває більш важких форм. Жінки при­звичаюються до небезпеч. захоплень утричі швидше та набагато важче під­даються психотерапії. На від­міну від чоловіків, жінки стають залежними від азарт. ігор у старшому віці, найпоширеніша причина — негаразди в особистому житті. Ігромани досить часто зловживають алкоголем та ін. психо­актив. речовинами, тобто включаються у комбінов. форми ад­диктив. поведінки. Амер. психіатр Р. Кастер ви­окремив 3 стадії роз­витку ігрової залежності: ви­грашів (випадк. гра, часті ви­граші, уява пере­дує та сприяє грі, збільше­н­ня роз­мірів ставок, фантазії про гру, досить великий ви­граш, без­причин. оптимізм), про­грашів (гра на самоті, хизува­н­ня ви­грашами, роз­мірковува­н­ня лише про гру, затяжні епізоди про­грашів, не­здатність зупинити гру, брехня та приховува­н­ня від друзів своєї про­блеми, зменше­н­ня піклува­н­ня про сімʼю, зменше­н­ня робочого часу на користь гри, від­мова платити борги, зміна особистості — дратівливість, втомлюваність, від­людкуватість, важка емоц. атмо­сфера вдома, позича­н­ня грошей на гру, дуже великі борги, створені як закон., так і незакон. способами, не­здатність повернути борги, без­успішне намага­н­ня припинити грати), роз­чарува­н­ня (втрата професій. і особистої репутації, значне збільше­н­ня часу проводже­н­ня за грою та роз­міру ставок, від­дале­н­ня від сімʼї та друзів, докори сумлі­н­ня, кая­т­тя, ненависть до інших, паніка, незакон­ні дії, без­надійність, суїцидал. думки та спроби, арешт, роз­луче­н­ня, зло­вжива­н­ня алкоголем, емоц. поруше­н­ня, входже­н­ня в себе). Існує низка факторів, які сприяють ігровій залежності. Серед них — дефіцит батьків. любові, уваги, спілкува­н­ня, ви­зна­н­ня; участь у грі дорослих, зна­йомих; прагне­н­ня до гри з дитинства (доміно, карти, «монополія»); пере­більше­н­ня значе­н­ня матеріал. цін­ностей, упевненість у тому, що всі про­блеми можливо вирішити за допомогою грошей; заздрість до багатших родичів або зна­йомих. Рад. законодавство забороняло гру на гроші. Однак у СРСР існували держ. лотереї. Після його роз­паду заборону азарт. ігор у нових державах, зокрема й Україні, було знято, внаслідок чого зʼявилася значна кількість казино та закладів з грал. автоматами. 25 червня 2009 набрав чин­ності Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні та участь в азартних іграх», згідно з яким, грал. бізнес ви­значено як діяльність з організації та проведе­н­ня азарт. ігор у казино, на грал. автоматах, у букмекер. конторах та в електрон. (віртуал.) казино, що здійснюють організатори азарт. ігор з метою отрима­н­ня прибутку. Не­зважаючи на заборону, азартні ігри в Україні й надалі є однією зі складових елементів прибутку невеликої групи людей. У більшості країн світу грал. бізнес або повністю заборонений (напр., Ізраїль), або жорстко обмежений (напр., Німеч­чина, США).

Завантажити статтю