Ігумнов Сергій Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ігумнов Сергій  Миколайович

ІГУ́МНОВ Сергій Миколайович (25. 09 (07. 10). 1864, м. Лебедянь Тамбов. губ., нині Липец. обл., РФ – 25. 10. 1942, Харків) – санітарний лікар, історик медицини, поет. Закін. Моск. ун-т (1889). Відтоді працював земським лікарем у Лебедян. пов. 1890–92 брав участь у боротьбі з епідеміями холери та тифу. Згодом – сан. лікар у Херсон. і Моск. губ. Від 1904 мешкав у Харкові: зав. сан. бюро губерн. земства, 1908–13 – викл. фельдшер. школи, від 1925 – проф. Ін-ту нар. госп-ва. Один з основоположників ідей сусп. медицини та санітарії. Наук. праці присвяч. епідеміології, демографії, історії земської медицини. Автор 2-х зб. «Стихи», виданих 1911 і 1915 у Харкові.

Пр.: Эпидемии в Харьковской губернии в 1897–1909 годах. Х., 1911; Значение земства в развитии медицинской помощи населению, идеология земской медицины. Х., 1914; Заболеваемость и смертность в Харьковской губернии в 1921 году и в предыдущие годы. Х., 1922; Очерк развития земской медицины в губерниях, вошедших в состав УССР, в Бессарабии и в Крыму. К., 1940; Нарис розвитку земської медицини в Україні // Мат. до історії розвитку охорони здоров’я на Україні. К., 1957.

Літ.: Соболев В. С. Н. Игумнов: Некролог // ВД. 1944. № 12; Грандо А. А. С. Н. Игумнов – выдающийся деятель общественной медицины: К 10-летию со дня смерти // Там само. 1952. № 11.

О. І. Мікуліна

Стаття оновлена: 2011