Ієнівська культура - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ієнівська культура

ІЄ́НІВСЬКА КУЛЬТУ́РА – археологічна культура доби мезоліту. Датована 8,5–7,5 тис. до н. е. Була поширена у бас. р. Сож, Десни та Волго-Окському межиріччі. Епонімна пам’ятка – стоянка Ієнєво (РФ). Розрізняють волго-окський і деснян. локал. варіанти. Найраніші пам’ятки відомі у Подесенні та Посожжі (Гренськ, Речиця ІІ, Коромка, Гридасове). І. к. розвивалась у зоні лісів, тому в госп-ві переважало полювання на диких лісових тварин, ймовірно із сезон. спеціалізацією, доповнене рибальством і, меншою мірою, збиральництвом. Залежно від сезону змінювалося житло – від утепленого заглибленого до легкого наземного. Осн. риси інвентарю: різноманітні прийоми розщеплення кременю, використання у якості заготівок відщепів і кременевих пластин. Серед знарядь – скребачки, різці, мікроліти (трапеції, трикутники, сегменти і ромби), ланцетоподібні вістря, наконечники стріл на відщепах, ножі, свердла, сокири, тесла, долота. Для пізнього етапу деснян. варіанта (пам’ятки типу Студенок) є типовим інтенсивне рибальство. І. к. переросла у ямково-гребінц. неоліт бас. Десни.

Літ.: Кольцов Л. В. Мезолитическое население Верхнего Поволжья // Археология и палеогеография мезолита и неолита Русской равнины. Москва, 1984; Зализняк Л. Л. Мезолит Юго-Восточного Полесья. К., 1984; Його ж. Охотники на северного оленя Украинского Полесья эпохи финального палеолита. К., 1989.

В. М. Степанчук

Стаття оновлена: 2011