Іза - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іза

І́ЗА – курганний могильник. Датований 3–4 ст. Знаходиться на надзаплав. терасі лівого берега р. Ріка (притока Тиси, бас. Дунаю) на околиці с. Іза Хуст. р-ну Закарп. обл. Відкрив П. Сова (1939), досліджували Е. Затлукаль (1940), М. Смішко (1948), В. Котигорошко (1975–77). Загалом розкопано 38 курганів. Обряд поховання – тілоспалення на місці майбут. кургану або на стороні. Спалені рештки, відібрані від залишків багаття, як правило, вміщували в урну, рідше – в яму. Поховал. інвентар: ліпна та гончарна кераміка, залізні односкладові фібули, ножі, пряжки, вістря списа, намиста тощо.

Літ.: Смішко М. Ю. Два курганні могильники в околицях с. Ізи, Закарпатської області // Археол. пам’ятки УРСР. Т. 3. К., 1952; Котигорошко В. Г. Итоги изучения могильника Иза в Закарпатье // СА. 1980. № 1.

Л. В. Вакуленко

Стаття оновлена: 2011