Ізаї Карой — Енциклопедія Сучасної України

Ізаї Карой

І́ЗАЇ Карой (1887, м. Калоча, Австро-Угорщина, нині Угорщина – 1938, м. Берегове, нині Закарп. обл.) – живописець і графік. Навч. в Ужгород. учител. семінарії, Будапешт. АМ (1908–12; викл. Імре Ревес). Від 1921 жив на Закарпатті. Викл. Берегів. г-зії. На твор. роботі. Осн. галузі – станк. і монум. живопис, графіка. Створював реаліст. портрети сучасників, базовані на досконалому академ. рисунку; виконані олією чи вугіллям, вони виділяються глибиною проникнення в образ та психологізмом зображення моделей; також розписував церкви, зображував пам’ятки арх-ри, пейзажі. Учасник мист. виставок. Персон. – у Будапешті (1918). Окремі полотна зберігаються у Закарп. ХМ (Ужгород).

Тв.: графічні серії – «Дерев’яні церкви Закарпаття», «Пейзажі Мараморощини»; живопис – «Дівчина», «Жінка», «Жінка у хустині» (1915), «Автопортрет» (1930-і рр.).

Літ.: Островський Г. Образотворче мистецтво Закарпаття. К., 1974.

Л. І. Біксей

Статтю оновлено: 2011

Покликання на статтю
Л. І. Біксей . Ізаї Карой // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=13794 (дата звернення: 10.04.2021)