Ізвеков Володимир Миколайович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ізвеков Володимир  Миколайович

ІЗВЕ́КОВ Володимир Миколайович (22. 04 (05. 05). 1908, м. Могилів, Білорусь – 08. 10. 1975, Харків) – фахівець у галузі технології мінеральних речовин. Канд. тех. н. (1946). Держ. нагороди. Закін. Казан. індустр. технікум підвищеного типу (1930, РФ). Працював 1930–35 та 1941–44 на Полев. кріоліт. з-ді (Свердлов. обл., РФ); 1936–41 – на Вінн. суперфосфат. з-ді; 1944–47 – на з-ді № 755 (м. Щолково Моск. обл.). 1947–52 – гол. інж. Ризького, 1952–55 – Самарканд. (Узбекистан) суперфосфат. з-дів. 1955–60 – нач. лаб. сірки та сірчаної кислоти, гол. інж., заст. нач. упр. хім. пром-сті Свердлов. раднаргоспу. 1960–70 – дир., 1972–74 – н. с. відділу техніко-екон. досліджень ВНДІ монокристалів, сцинтиляц. матеріалів та особливо чистих хім. речовин (Харків). Розробляв технології матеріалів осн. хімії (кріоліт, суперфосфат), вирощування монокристалів сульфідів кадмію та цинку, селеніду кадмію.

Статтю оновлено: 2011