Ізвеков Володимир Миколайович — Енциклопедія Сучасної України

Ізвеков Володимир Миколайович

ІЗВЕ́КОВ Володимир Миколайович (22. 04 (05. 05). 1908, м. Могилів, Білорусь – 08. 10. 1975, Харків) – фахівець у галузі технології мінеральних речовин. Канд. тех. н. (1946). Держ. нагороди. Закін. Казан. індустр. технікум підвищеного типу (1930, РФ). Працював 1930–35 та 1941–44 на Полев. кріоліт. з-ді (Свердлов. обл., РФ); 1936–41 – на Вінн. суперфосфат. з-ді; 1944–47 – на з-ді № 755 (м. Щолково Моск. обл.). 1947–52 – гол. інж. Ризького, 1952–55 – Самарканд. (Узбекистан) суперфосфат. з-дів. 1955–60 – нач. лаб. сірки та сірчаної кислоти, гол. інж., заст. нач. упр. хім. пром-сті Свердлов. раднаргоспу. 1960–70 – дир., 1972–74 – н. с. відділу техніко-екон. досліджень ВНДІ монокристалів, сцинтиляц. матеріалів та особливо чистих хім. речовин (Харків). Розробляв технології матеріалів осн. хімії (кріоліт, суперфосфат), вирощування монокристалів сульфідів кадмію та цинку, селеніду кадмію.

В. А. Чебанов

Статтю оновлено: 2011

Покликання на статтю
В. А. Чебанов . Ізвеков Володимир Миколайович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=13800 (дата звернення: 11.05.2021)