Ізгур Ілля Юхимович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ізгур Ілля  Юхимович

ІЗГУ́Р Ілля Юхимович (1881, м. Березіно, нині Мінської обл. – 03. 09. 1937) – єврейський поет, есперантист. Займався самоосвітою. Від 1903 співпрацював із рос., білорус. і євр. часописами. Автор зб. віршів «Безсонні ночі» (1910), поеми «Смерть» (1915; обидві – Мінськ). Під час воєн. дій 1918–20 і пізніше, у 20-х рр., мешкав у м. Кременчук (нині Полтав. обл.), де займався літ. та освіт. діяльністю. Чл. центр. ком-ту Спілки есперантистів України (1928). Лірико-філос. поемами «Песнь песней» і «В даль» (Х., 1919) продемонстрував своє несприйняття більшов. перевороту 1917. Видав також кн. «Да будет свет!», «Праздник труда», «К свету!» (усі – Кременчук, 1920), «Огонь в конвертах» (К.; О., 1934). Як есперантист упорядкував «Большой русско-эсперантский словарь» (Москва, 1933; спільно з В. Колчинським), написав праці «Организация международной солидарности: Международный язык – на службу пролетариату» (1925), «Всесвітня мова Есперанто й школа» (1926; обидві – Москва), «Есперанто в робітничі маси: Що таке Есперанто й для чого ця мова потрібна пролетаріятові?» (Х., 1932); зб. філос.-лірич. нарисів «Je la Nomo de l’Vito» («Від імені життя», Париж, 1926), політ. прози «Nur Volu!» («Тільки хочу!», Ляйпциґ, 1924; Париж, 1927). 23 листопада 1936 заарешт. у Херсоні, за звинуваченням в участі у контррев. троцькіст. терорист. орг-ції засудж. до розстрілу.

Літ.: Калениченко П. Г. Поет І. Ю. Ізгур (з нагоди 25-річчя літературної діяльності). Кременчук, 1929.

Є. М. Ковтонюк

Стаття оновлена: 2011