Іздебський Володимир Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іздебський Володимир  Олексійович

ІЗДЕ́БСЬКИЙ Володимир Олексійович (22. 05(03. 06). 1881, Київ – 20. 08. 1965, Нью-Йорк) – скульптор і живописець. Батько П. Утевської. Навч. в Одес. рисув. школі (1887–1901; викл. Л. Іоріні), у скульптора В. фон Рюмана в Мюнхені (1902–03), закін. Одес. художнє уч-ще (1904). За участь в антимонарх. мітингах заарешт. 1905 і ув’язн. на рік, перебував на засланні. Вдалося виїхати до Женеви, де вступив до партії есерів. Відвідав Париж і Мюнхен, повернувся 1908 до Одеси. Чл. Нового худож. об’єдн. у Мюнхені (1909). Співпрацював із київ. та одес. пресою. В Одесі видав кілька номерів вечір. г. «Телеграф» (1907) і тижневика «Скалапендра» (1908); викладав у приват. худож. школі М. Манилама. Організував «Салони І.»: «Інтернац. виставка картин, скульптури, гравюри та малюнків» (1909–10; Одеса–Київ–С.-Петербург–Риґа), «Міжнар. художня виставка» (1910–11; Одеса–Миколаїв–Херсон). Виставляв формалістичні твори зх.-європ. та рос. художників; це засуджували К. Костанді, І. Рєпін. Займався 1911–13 театр. антрепризою (театр-кабаре «Зелений папуга», один з його засновників; театр «Нова драма»), влаштовував гастролі. Від 1913 – у Парижі. Під впливом 1-ї світ. війни до 1925 не займався худож. творчістю. Секр. Спілки рос. художників Франції. У 2-й пол. 1920-х рр. розробляв ескізи для тканин. Від 1941 – у Нью-Йорку. Створював скульптури, живописні полотна, асамбляжі. Творчість І. відображає широке коло модерніст. тенденцій 1-ї третини 20 ст. Учасник мист. виставок від 1897. Персон. – у Нью-Йорку (1965), С.-Петербурзі (2005 – посмертна). Автор ст. «О современном искусстве (Лекция В. Издебского в “Салоне”)» // «Одес. листок», 1909, 5 дек.; «Новая живопись» // «Искусство и печат. дѣло», 1910, № 2–3. Окремі роботи зберігаються у ДРМ (С.-Петербург), Моск. музеї сучас. мист-ва.

Тв.: скульптури – «Весняні присмерки» (1908), «Гіршбейн», «Стара», «У прірву», «Поет» (усі – 1909), «Композиція з м’ячами» (1950); живопис – «Натюрморт із профільним портретом дружини» (1920–30-і рр.).

Літ.: Салоны Издебского. К., 1998; Новик Д. Владимир Издебский // Искусство. 2005. № 2; Лущик С. Одесские «Салоны Издебского» и их создатель. О., 2005; Владимир Издебский. Из цикла «Возвращение»: Альм. С.-Петербург, 2005. Вып. 105.

Г. Я. Скляренко

Стаття оновлена: 2016