Ізергін Петро Васильович — Енциклопедія Сучасної України

Ізергін Петро Васильович

ІЗЕРГІ́Н Петро Васильович (13(25). 03. 1870, с. Високогорське В’ятської губ., Росія – 08. 10. 1936, похов. у смт Сімеїз Ялтин. міськради, нині АР Крим) – лікар-фізіотерапевт. Д-р мед. н. (1936, без захисту дис.). Герой Праці. Держ. нагороди СРСР. Закін. Казан. ун-т (Росія, 1894). Працював земським лікарем у Саратов. губ. (Росія), 1904 звільнився на знак протесту проти арешту товариша, вважаючи його безпідставним. 1906–36 – дир. дит. кістк.-туберкульоз. санаторію в м. Алупка (нині АР Крим), на власні кошти збудував його 4-й корпус; водночас від 1921 – зав. міського відділу охорони здоров’я. Один із засн. дит. кліматолікування. Вперше застосував метод аеротерапії при лікуванні кістк. туберкульозу. Розробив нові види лікув. корсетів, туторів, гіпс. краваток для дітей. Ім’ям І. названо малу планету № 1271. Він став прообразом лікаря в казці К. Чуковського «Доктор Айболит». На тер. санаторію в Алупці йому встановлено пам’ятник.

Літ.: Журавлева Е. А., Кауров А. А. Здесь возвращают радость. Сф., 1977.

Статтю оновлено: 2011
Цитувати статтю
К. К. Васильєв . Ізергін Петро Васильович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=13811 (дата звернення: 01.03.2021).