ІЗМАЇ́ЛЬСЬКИЙ ДЕРЖА́ВНИЙ ГУМАНІТА́РНИЙ УНІВЕРСИТЕ́Т Засновано 1940 у м. Ак­керман (нині Білгород-Дністровський) як учительський ін­ститут. Від 1951 — у м. Ізмаїл (обидва — Одеська обл.). 1952 після обʼ­єд­на­н­ня з Одеським учительським ін­ститутом пере­йменовано у педагогічний ін­ститут. Сучасна назва — від 2002. Нині в Університеті діють 6 факультетів (педагогічний, іноземних мов, історичний, філологічний, економіки та інформатики, довузівської під­готовки та післядипломної освіти). На 22-х кафедрах працюють 229 викладачів, з них 8 докторів та 99 кандидатів наук. Серед ві­домих вчених — А. Тичина, О. Колесников, Н. Кічук. На­вчаються 3432 студенти, з них на ден­ній формі — 2247 осіб. Основні напрями наукових досліджень: літературна мова та діалекти українського Подунавʼя; соціально-економічний, історичний та етнокультурний роз­виток Пів­ден­ної України; соціально-економічні, політичні та етнокультурні процеси Пів­ден­но-Східної Європи у 17 — на початку 21 ст.; провід­ні закономірності роз­витку світового літературного процесу; регіональні особливості освіти в полікультурному соціумі українського Подунавʼя. Видає «Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету» (від 1997), газета «Вѣстникъ Ізмаїльського державного гуманітарного університету» (від 2003). Має 3 на­вчальні корпуси, 2 гуртожитки, спортивно-оздоровчий комплекс «Івушка» у с. Приморське Кілійського ра­йону Одеської області. Перший директор — А. Снісар (1940–41), нині — О. Лебеденко (від 1996).