Кузнецов Костянтин Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кузнецов Костянтин Олексійович

КУЗНЕЦО́В Костянтин Олексійович (Кузнецов Константин Алексеевич; 09(21). 09. 1883, м. Новочеркаськ, нині Ростов. обл., РФ – 25. 05. 1953, Москва) – російський музикознавець, педагог. Д-р мистецтвознавства (1943), проф. (1943). Закін. істор.-філол. ф-т Гайдельбер. ун-ту (Німеччина, 1906), юрид. ф-т Моск. ун-ту (1907). У Німеччині вивчав історію музики у Ф. Вольфрума, композицію – у М. Реґера. 1912–21 викладав у Москві, Владивостоці (нині РФ), Одесі. 1921–32 – дійс. чл., голова істор.-муз. секції Держ. академії худож. наук і Держ. ін-ту муз. науки у Москві. 1923–49 (з перервами) викладав у Моск. консерваторії: від 1936 – проф., від 1942 – зав. каф. історії музики, 1943–45 – історії рос. музики, від 1943 – співроб. н.-д. кабінету. Від 1946 – ст. н. с. Ін-ту худож. виховання АПН РРФСР (Москва). К. – один із засн. рос. істор. музикознавства. Співпрацював у ж. «Искус­ство», «Музыка и революция», «Музыкальное образование», «Советская музыка», «Музыка», «Советское искусство». За ред. К. та за його участі видано у 4-х т. серію «История русской музыки в исследованиях и материалах» (Москва, 1924–27). Ав­тор праці «Музыкальная культура Киевской Руси» (неопубл.).

Пр.: Этюды о музыке. О., 1919; Введе­ние в историю музыки. Ч. 1. Москва; Петроград, 1923; Верди и его «Реквием». Москва, 1935; Пуччини и его опера «Бо­гема». Москва, 1936; «Орфей». Опера Глюка. Москва, 1939; А. Корелли. Москва, 1953 (спів­авт.).

Літ.: Левашева О., Ямпольский И. К. А. Кузнецов: Некролог // Вопр. музы­кознания. 1955. Вып. 2; Леваше­ва О. Е. К. А. Кузнецов // Выдающиеся деятели теор.-композитор. ф-та Моск. консерва­тории. 1966; Її ж. К. А. Кузнецов // Во­споминания о Моск. консерватории. 1966 (усі – Москва).

Н. В. Попович-Кузнецова

Статтю оновлено: 2014