Ізмаїльський Олександр Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ізмаїльський Олександр  Олексійович

ІЗМАЇ́ЛЬСЬКИЙ Олександр Олексійович (22. 02 (06. 03). 1851, Петров. пов. Саратов. губ., Росія – 19. 10(01. 11). 1914) – вчений-агроном, ґрунтознавець. Закін. Петров. землероб. і ліс. академію (Москва, 1875), де відтоді й працював. Від 1879 викладав та очолював навч. ферму в Херсон. землероб. уч-щі. 1881–83 за дорученням Харків. с.-г. т-ва досліджував особливості травосіяння у 6-ти пов. Харків. губ. 1883 переїхав до Полтав. губ., був управляючим окремого госп-ва, згодом – маєтками князя В. Кочубея (до 1896), де організував метеорол. станцію й агроном. лаб., 1901–11 – великого князя Михайла Олександровича. 1884 брав участь у створенні Полтав. дослід. поля (нині ін-т агропром. вироб-ва НААНУ). Чл. Вільного екон. т-ва (1888). Віце-президент (1890–96), почес. чл. (від 1899) Полтав. с.-г. т-ва. Учасник експедиції з ґрунт.-геол. вивчення Полтав. губ. під кер-вом В. Докучаєва як розробник заходів з поліпшення степ. землеробства. Його праці з проблем водного режиму чорноземів відзнач. Макар’єв. премією С.-Петербур. АН (1897), золотими медалями Вільного екон., Моск. та Полтав. с.-г. т-в. Розробив методику пошарового відбору ґрунту на глиб. понад 2 м для визначення вологості, а також буровий інструмент, експонований 1900 на всесвіт. виставці у Парижі. Вивчав питання фітопатології та ентомології. У 1890-х рр. заклав низку лісосмуг, одна з яких існує і нині як ботан. пам’ятка природи у с. Дячкове Дикан. р-ну Полтав. обл. На приміщенні гол. корпусу Полтав. ін-ту агропром. вироб-ва НААНУ І. відкрито мемор. дошку.

Пр.: Влажность почвы в связи с культурным ее состоянием. С.-Петербург, 1882; Влажность почвы и грунтовая вода в связи с рельефом местности и культурным состоянием поверхности почвы. П., 1894; Избранные сочинения. Москва, 1949.

Літ.: А. А. Измаильский: Некролог // Почвоведение. 1916. № 3; Гриб М. І. Що зробив для розвитку землеробства Полтавського краю О. О. Ізмаїльський? // Наш рідний край. П., 1991. Вип. 8; В. В. Докучаєв і Полтавщина: факти, документи, бібліографія. П., 2007; Биологи; Липшиц.

В. М. Самородов

Стаття оновлена: 2011