Ізотов Микита - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ізотов Микита

ІЗО́ТОВ Микита (Никифор) Олексійович (27. 10(09. 11). 1902, с. Мала Драгунка Орлов. губ., Росія – 14. 01. 1951, м. Єнакієве Сталін., нині Донец. обл., перепохов. у м. Горлівка Донец. обл.) – один із зачинателів новаторських рухів у роки другої п’ятирічки (1933–37). Держ. нагороди СРСР. Навч. у Моск. пром. академії (1935–37). Від 1914 – у м. Горлівка. З 12-ти р. почав працювати на брикет. ф-ці, від 1922 – вибійник на шахті № 1 «Кочегарка». Від 1937 – на керів. посадах у вугіл. пром-сті. Останні роки життя жив у Єнакієвому, де працював у шахтоупр. «Червоний Профінтерн» тресту «Орджонікідзевугілля». 1932–33 виступив ініціатором передавання досвіду роботи молодим шахтарям, організувавши «ізотов.» школи-ділянки (сотні подіб. шкіл з’явилися і в ін. галузях пром-сті; організаторів шкіл і тих, хто працював у них, називали ізотовцями). За офіц. версією, повторив і перевершив світ. рекорди О. Стаханова та М. Дюканова з видобутку вугілля. 11 вересня 1935 І. видобув за зміну 240 т вугілля (30 змінних норм). Згодом встановив новий світ. рекорд – 640 т. Депутат ВР СРСР 1-го скликання. Автор кн. «Моя жизнь, моя работа» (Х., 1934).

Літ.: Сенин Г. Никита Изотов (1902–1951). Москва; Х., 1951; Сирцова С. М. Людина трудової слави (До 75-річчя з дня народження М. О. Ізотова) // УІЖ. 1977. № 2.

Ж. П. Крижна

Стаття оновлена: 2011