ІЗО́ТОВ Сергій Петрович (30. 06(13. 07). 1917, ст. Синельникове Павлогр. пов. Катеринослав. губ., нині місто Дні­проп. обл. — 03. 05. 1983, Ленін­град, нині С.-Петербург) — кон­структор авіаційних, ракетних і танкових двигунів. Доктор технічних наук (1968). Сталін. (1949) і Ленін. (1976) премії, Державна премія СРСР (1971). Герой Соц. Праці (1969). Державні нагороди СРСР. Від 1935 навч. у Запоріз. індустр. ін­ституті, 1941 закін. Ленінгр. політех. ін­ститут. Від­тоді — за­ступник нач. кон­структор. від­ділу авіамотор. заводу № 26 у м. Уфа (Башкорто­стан, РФ); від 1946 — за­ступник гол. кон­структора, від 1960 — гол. кон­структор, від 1981 — ген. кон­структор НВО ім. В. Климова (Ленін­град). Під керівництвом І. роз­роблено низку газотурбін. двигунів і силових установок для вертольотів Мі-2, -8, -14, -24, Ка-32, -50 «Чорна акула» та ін.; турбовентилятор. двигун для винищувача МіГ-29; газотурбін. двигун і його модифікації для танків Т-80, -80У; двигун­ні установки для других ступенів між­континентал. баліст. ракети УР-100 та зеніт. ракети комплексу С-200; у 1970-х рр. велася робота зі створе­н­ня двигуна для орбітал. літака «Спіраль». Досліджував внутр. процеси у турбогвинт. двигунах, про­блеми регулюва­н­ня двигунів із вільною силовою турбіною у дво­двигун. установці.