Ізюмський казенний приладобудівний завод

ІЗЮ́МСЬКИЙ КАЗЕ́Н­НИЙ ПРИЛАДОБУДІВНИ́Й ЗАВО́Д — під­приємство скляної промисловості, перше в СРСР з виготовле­н­ня оптичного скла. Під­порядк. Мін-ву пром. політики України. Роз­таш. у м. Ізюм Харків. обл. Засн. 1923 як завод оптич. скла, будівництво якого роз­почато 1916 від­повід­но до роз­порядже­н­ня імператора Миколи ІІ. Тех. дир. при­значено роз­робника першого вітчизн. скла Г. Жуковського, який очолював завод до 1927. На під­приємстві впроваджені унікал. на той час технології з навару оптич. скла, зокрема в електрован­ній печі без­перерв. дії з механізов. виробництвом окуляр. скла (вперше в СРСР), технології штампува­н­ня заготовки із рідкої скломаси. 1930 на заводі створ. кольор. оптичне скло, 1937 — рубінове скло для зірок Кремля у Москві, 1940 — перші прилади (біноклі). Під час 2-ї світової війни завод забезпечував фронт оптич. приладами (біноклі, приціли тощо). У післявоєн. період роз­почав виготовле­н­ня стаціонар. мор. маяків (єдиний в СРСР), а також приладів спец. при­значе­н­ня для ЗС — артилер. прицілів, приладів наведе­н­ня (зокрема для перших рад. гарматно-ракет. систем з високою точністю ви­значе­н­ня координат, а також для ВМФ — уперше в світі), апаратури для проведе­н­ня пере­вірки параметрів протитанк. та зеніт. комплексів, нічних стрілец. прицілів, засобів для захисту очей при ядер. вибухах тощо. У звʼязку із військ. спрямованістю завод був певний час закритим, а під час роз­паду СРСР усю тех. документацію з грифом «секретно» пере­дано (від­повід­но до наказу рад. кер-ва) до Ленінгр. оптико-мех. обʼ­єдн. (нині С.-Петербург). Від 1966 — Ізюм. приладобуд. завод, 1998 — сучасна назва. Того ж року після ре­структуризації із його складу ви­окремлено самост. під­приємство — Ізюмський державний завод офтальмологічної лінзи. У структурі І. к. п. з. — автомат. комплекс з виготовле­н­ня окуляр. заготовки з рідкої скломаси; електр. скловарна ванна-піч; напів­автомат. лінії з виготовле­н­ня стигматич. окуляр. лінз. Серед осн. видів продукції — прилади спец. при­значе­н­ня (прилади наведе­н­ня протитанк. та зеніт. ракетно-артилер. комплексів, приціли до зеніт. установок бронетанк. техніки та прямого наведе­н­ня, прилади ден­ного та нічного наведе­н­ня, оптичні вогне- та мінометні приціли); оптичні та оптико-електрон­ні прилади різного при­значе­н­ня (автомат. світлооптичні та світлосигнал. апарати, приціли мисливські); сенситометричні прилади (мікроденситометри, фотометри, мікро­скопи, лупи, труби зорові, біноклі тощо); оптичне скло (без­барвне, кольорове, особливе волокон­не, лазерне, молочне, фотохромне, з високим коефіцієнтом заломле­н­ня тощо; заготовки окуляр. лінз. та оптич. скла). Підпр-во нагородж. орденом Трудового Червоного Прапора (1973). З-д спів­працює із профіл. під­приємствами РФ, Білорусі, Польщі та Німеч­чини. Кількість працівників (2010) — 1579 осіб. Тривалий час завод очолювали Л. Рижов (1944–59), С. Пронін (1959–69), О. Мичак (1969–95), від 1998 дир. — В. Мануйлов.

Літ.: Ізюмський казен­ний приладобудівний завод // Скло України. К., 2004.

В. П. Проскурний

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю