Розмір шрифту

A

Ізюмський район

ІЗЮ́МСЬКИЙ РАЙО́Н  — район, що знаходиться у південно-східній частині Харківської області. Утвор. 1923. Жит. потерпали під час голодомору 1932–33 (у 1932 померло 610, 1933 — 2130 осіб), зазнали сталін. репресій. Від червня 1942 до 10 вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни загинуло 8105 ізюмчан. Межує на Зх. з Балаклій., на Пн. — з Шевченків., на Сх. — з Борів., на Пд. Зх. — з Барвінків. р-нами Харків. обл., на Пд. Сх. — з Краснолиман. і Слов’ян. р-нами Донец. обл. Площа 1,6 тис. км2. Насел. 22 256 осіб (2001), переважно українці. Райцентр — місто обл. значення Ізюм. У складі р-ну — 60 насел. пунктів. Залізничні ст.: Закомельська, Циганська, Ізюм, Букіне. Пн. частина І. р. лежить у межах відрогів Середньорос. височини, Пд. — Донец. кряжу. Поверхня хвиляста лесова рівнина, розчленована яружно-балк. і річк. сітками. Корисні копалини: природ. газ, кам’яне вугілля, крейда, вапняк, буд. піски, вохра, цегельно-черепична сировина, вогнетривкі глини. Побл. сіл Мала Комишуваха, Синичине, Яремівка — Ізюмське родовище фосфоритів. На тер. І. р. протікають 8 річок: Сіверський Донець (довж. у межах р-ну 73,8 км), Оскіл (14,25 км), Грековка (8,3 км), Велика Комишуваха (2,5 км), Сухий Ізюмець (10 км), Мокрий Ізюмець (26,3 км), Бахтин (11 км), Куннє (15 км). На Пд. Сх. — Червонооскіл. водосховище (пл. 1698 га). Пл. водного дзеркала ставків і озер 910 га. У ґрунт. покриві переважають чорноземи звичайні. На знижених ділянках — лучні чорноземи, лучні, лучно-болотні та болотні ґрунти. На схилах балок, узліссях збереглася природна степ. рослинність (чебрець, ковила, тонконіг, типчак, полин тощо). Пл. лісів і ліс. насаджень 45,8 тис. га. Осн. породи: сосна (бл. 70 %) і дуб звичайний (17 %). Ростуть також акація, берест тощо. У р-ні — регіон. ландшафт. парк «Ізюм. лука», заповідне урочище Гнидін. бір, ботан. заказник урочище Караван, комплексна пам’ятка природи Гора Крем’янець, ботан. пам’ятки природи Ізюм. дача, Червоношахтарська, дуби Піщанський і Петрівський (усі — місц. значення). Пром-сть представлена підприємствами з перероблення с.-г. сировини. С. госп-во спеціалізується на вирощуванні зерн. і тех. культур, виробництві м’яса та молока. Пл. орних земель 74 тис. га. Гол. культури: озима пшениця, ячмінь, кукурудза, овес, гречка, цукр. буряки, соняшник. Вирощують також просо, картоплю, баштанні культури, виноград. Розвинуті скотарство м’ясо-молоч. напряму, свинарство, птахівництво. Працює 26 с.-г. підприємств, 24 фермер. господарства. Ізюм. ліс. госп-во — одне з найбільших лісогосп. підприємств на Лівобереж. Україні. Функціонує 5 мислив. госп-в. У с. Бугаївка — племін. завод з вирощування великої рогатої худоби «Восток» (кер. — Герой України А. Ровчак). У І. р. — 14 заг.-осв. шкіл, аграр. ліцей, г-зія, 3 навч.-вихов. комплекси, 3 дошкіл. навч. заклади; 26 закладів клуб. типу, 27 б-к; 1 дільнична лікарня терапевт. профілю, 11 амбулаторій заг. практики сімей. медицини, 25 фельдшер.-акушер. пунктів; турист. комплекс «Донецький Юрт» (с. Синичине), бази відпочинку «Караван» (с. Заводи), «Лісова», «Чайка», «Кристал», «Такрос», «Червоний Оскіл» (усі — с. Червоний Оскіл). Під охороною держави перебуває бл. 300 пам’яток археології. Реліг. громади: 7 — УПЦ МП, 2 — євангел. християн-баптистів, 1 — християн віри євангельської. Пам’ятки архітектури: Іоанно-Предтечен. церква у с. Іванівка (1776), Свято-Троїц. церква у с. Мала Комишуваха (1792), Свято-Варварин. церква у с. Капитолівка (1823), Свято-Охтир. ікони Божої Матері церква у с. Бугаївка (1840). З с. Кам’янка пов’язані життя та діяльність відомого просвітителя, 1-го дир. Царськосел. ліцею В. Малиновського, декабристів А. Розена, В. Вольховського, І. Малиновського. Серед видат. уродженців — лікар-рентґенолог Є. Базлов (с. Комарівка), фахівець у галузі залізнич. транспорту В. Головко (с. Червоний Оскіл), фахівець у галузі хім. машинобудування В. Єфимов (с. Червоний Шахтар), брати математик Євген і фахівець у галузі кібернетики Валерій Путятіни (с. Олександрівка), ґрунтознавець Д. Тихоненко (с. Левківка), гірн. інженер О. Чумак (с. Довгеньке); письменники С. Бабаєвський, В. Єрмаков (обидва — с. Куньє), Ю. Вухналь (с. Чорнобаївка), В. Різниченко (с. Червоний Оскіл); нар. художник України В. Забашта (с. Бабенкове); тренер (легка атлетика) В. Бєліков (с. Іванівка); Герої Рад. Союзу М. Галицький (с. Червоний Оскіл), М. Гомоненко (с. Бригадирівка), Г. Денисенко (с. Бабенкове), П. Колесник (с. Червоний Шахтар).

Додаткові відомості

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2011
Том ЕСУ:
11
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
13868
Вплив статті на популяризацію знань:
Бібліографічний опис:

Ізюмський район / Н. В. Федосенко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-13868.

Iziumskyi raion / N. V. Fedosenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2011. – Available at: https://esu.com.ua/article-13868.

Завантажити бібліографічний опис

Єланецький район
Населені пункти  |  Том 9  |  2023
Г. М. Головань, Т. А. Ратинська
Іршавський район
Населені пункти  |  Том 11  |  2011
В. В. Кузан, В. І. Устич
Апостоловські новини
Населені пункти  |  Том 8  |  2008
О. Г. Кравченко
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору