Ізюмський район

Визначення і загальна характеристика

ІЗЮ́МСЬКИЙ РАЙО́Н  — район, що знаходиться у південно-східній частині Харківської області. Утвор. 1923. Жит. потерпали під час голодомору 1932–33 (у 1932 померло 610, 1933 — 2130 осіб), зазнали сталін. репресій. Від червня 1942 до 10 вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни загинуло 8105 ізюмчан. Межує на Зх. з Балаклій., на Пн. — з Шевченків., на Сх. — з Борів., на Пд. Зх. — з Барвінків. р-нами Харків. обл., на Пд. Сх. — з Краснолиман. і Слов’ян. р-нами Донец. обл. Площа 1,6 тис. км². Насел. 22 256 осіб (2001), переважно українці. Райцентр — місто обл. значення Ізюм. У складі р-ну — 60 насел. пунктів. Залізничні ст.: Закомельська, Циганська, Ізюм, Букіне. Пн. частина І. р. лежить у межах відрогів Середньорос. височини, Пд. — Донец. кряжу. Поверхня хвиляста лесова рівнина, розчленована яружно-балк. і річк. сітками. Корисні копалини: природ. газ, кам’яне вугілля, крейда, вапняк, буд. піски, вохра, цегельно-черепична сировина, вогнетривкі глини. Побл. сіл Мала Комишуваха, Синичине, Яремівка — Ізюмське родовище фосфоритів. На тер. І. р. протікають 8 річок: Сіверський Донець (довж. у межах р-ну 73,8 км), Оскіл (14,25 км), Грековка (8,3 км), Велика Комишуваха (2,5 км), Сухий Ізюмець (10 км), Мокрий Ізюмець (26,3 км), Бахтин (11 км), Куннє (15 км). На Пд. Сх. — Червонооскіл. водосховище (пл. 1698 га). Пл. водного дзеркала ставків і озер 910 га. У ґрунт. покриві переважають чорноземи звичайні. На знижених ділянках — лучні чорноземи, лучні, лучно-болотні та болотні ґрунти. На схилах балок, узліссях збереглася природна степ. рослинність (чебрець, ковила, тонконіг, типчак, полин тощо). Пл. лісів і ліс. насаджень 45,8 тис. га. Осн. породи: сосна (бл. 70 %) і дуб звичайний (17 %). Ростуть також акація, берест тощо. У р-ні — регіон. ландшафт. парк «Ізюм. лука», заповідне урочище Гнидін. бір, ботан. заказник урочище Караван, комплексна пам’ятка природи Гора Крем’янець, ботан. пам’ятки природи Ізюм. дача, Червоношахтарська, дуби Піщанський і Петрівський (усі — місц. значення). Пром-сть представлена підприємствами з перероблення с.-г. сировини. С. госп-во спеціалізується на вирощуванні зерн. і тех. культур, виробництві м’яса та молока. Пл. орних земель 74 тис. га. Гол. культури: озима пшениця, ячмінь, кукурудза, овес, гречка, цукр. буряки, соняшник. Вирощують також просо, картоплю, баштанні культури, виноград. Розвинуті скотарство м’ясо-молоч. напряму, свинарство, птахівництво. Працює 26 с.-г. підприємств, 24 фермер. господарства. Ізюм. ліс. госп-во — одне з найбільших лісогосп. підприємств на Лівобереж. Україні. Функціонує 5 мислив. госп-в. У с. Бугаївка — племін. завод з вирощування великої рогатої худоби «Восток» (кер. — Герой України А. Ровчак). У І. р. — 14 заг.-осв. шкіл, аграр. ліцей, г-зія, 3 навч.-вихов. комплекси, 3 дошкіл. навч. заклади; 26 закладів клуб. типу, 27 б-к; 1 дільнична лікарня терапевт. профілю, 11 амбулаторій заг. практики сімей. медицини, 25 фельдшер.-акушер. пунктів; турист. комплекс «Донецький Юрт» (с. Синичине), бази відпочинку «Караван» (с. Заводи), «Лісова», «Чайка», «Кристал», «Такрос», «Червоний Оскіл» (усі — с. Червоний Оскіл). Під охороною держави перебуває бл. 300 пам’яток археології. Реліг. громади: 7 — УПЦ МП, 2 — євангел. християн-баптистів, 1 — християн віри євангельської. Пам’ятки архітектури: Іоанно-Предтечен. церква у с. Іванівка (1776), Свято-Троїц. церква у с. Мала Комишуваха (1792), Свято-Варварин. церква у с. Капитолівка (1823), Свято-Охтир. ікони Божої Матері церква у с. Бугаївка (1840). З с. Кам’янка пов’язані життя та діяльність відомого просвітителя, 1-го дир. Царськосел. ліцею В. Малиновського, декабристів А. Розена, В. Вольховського, І. Малиновського. Серед видат. уродженців — лікар-рентґенолог Є. Базлов (с. Комарівка), фахівець у галузі залізнич. транспорту В. Головко (с. Червоний Оскіл), фахівець у галузі хім. машинобудування В. Єфимов (с. Червоний Шахтар), брати математик Євген і фахівець у галузі кібернетики Валерій Путятіни (с. Олександрівка), ґрунтознавець Д. Тихоненко (с. Левківка), гірн. інженер О. Чумак (с. Довгеньке); письменники С. Бабаєвський, В. Єрмаков (обидва — с. Куньє), Ю. Вухналь (с. Чорнобаївка), В. Різниченко (с. Червоний Оскіл); нар. художник України В. Забашта (с. Бабенкове); тренер (легка атлетика) В. Бєліков (с. Іванівка); Герої Рад. Союзу М. Галицький (с. Червоний Оскіл), М. Гомоненко (с. Бригадирівка), Г. Денисенко (с. Бабенкове), П. Колесник (с. Червоний Шахтар).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю