Ізяславський район
ІЗЯСЛА́ВСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у північній частині Хмельницької області. Межує з Острозьким районом Рівненської області, Славутським, Шепетівським, Красилівським, Білогірським і Теофіпольським районами Хмельницької області. Утворено 1923. Від 1932 — у складі Вінницької, від 1937 — Камʼянець-Подільської, від 1954 — Хмельницької області. Жителі потерпали під час голодомору 1932–33, зазнали сталінських репресій. Від липня 1941 до лютого 1944 — під німецько-фашистською окупацією. Площа 1,25 тис. км2. Населення 54 504 особи (2001), переважно українці. У складі району — м. Ізяслав і 91 сільський населений пункт. Залізничні станції: Ізяслав, Клембівка. Північна частина І. р. лежить в межах Поліської низовини, південна частина — на схилах Подільської височини. Корисні копалини: торф, крейда, вапняки, глина, будівний пісок (карʼєри — 0,1 тис. га, торфорозробки — 0,06 тис. га). Протікають річки Горинь, Гнилий Ріг, Хомора, Вілія, Припутенка. У ґрунтовому покриві переважають підтипи сірих лісових ґрунтів, а також темно-сірі опідзолені, чорноземи опідзолені і реградовані, решта — дерново-підзолисті, дерново-карбонатні, лучно-чорноземні, лучно-болотні ґрунти та торфовища. Ліси та інші лісовкриті площі становлять 29,30 тис. га (дуб, граб, ясен, липа, вʼяз, сосна, ялина), землі водного фонду — 2,78 тис. га. У районі — загально-державного значення гідрологічний заказник Михельський, комплексна памʼятка природи Святе озеро, місцеве значення заказники Мислятинський (ландшафтний), Конвалія травнева (ботанічний), Мʼякотівський, Хоморські заплави, Сахнівський, Сохужинецький, Клиновецьке урочище, Гнилий Ріг (усі — гідрологічні), Лютарський (загально-зоологічний), Плужнянський (орнітологічний), памʼятки природи урочище Жолоби (комплексна), Дзвінки, Дуб звичайний, Каштан кінський (усі — ботанічні), заповідні урочища Круглик, Радошівське, Гайок, памʼятка садово-паркового мистецтва — Плужнянський парк. Площа сільськогосподарських угідь 84,21 тис. га, з них орних земель — 63,29 тис. га. Промислові підприємства розташовані в Ізяславі. Спеціалізація сільського господарства — рослинництво зерново-буряківничого (69,2 %) та тваринництво мʼясо-молочного (30,8 %) напрямів. Головні культури: озима пшениця, жито, цукрові буряки, картопля. Працює 23 сільськогосподарські товариства, 51 фермерське господарство, 7 інших субʼєктів агропромислового господарювання. Є залишки давньоруського городища у с. Михнів (13 ст.). У І. р. — 55 загально-освітніх шкіл, 2 інтернати, ПТУ, 38 дошкільних закладів; Будинок творчості дітей та юнацтва, дитяча музична школа, дитяча школа мистецтв, 37 бібліотек, 10 музеїв (див. Ізяславський історико-краєзнавчий музей), 13 закладів культури клубного типу, 41 сільський Будинок культури; центральна районна лікарня, тубдиспансер, районна поліклініка, 6 амбулаторно-поліклінічних закладів, 49 фельдшеро-акушерських пунктів; відділення 5-ти банків; 2 готелі. Виходить районна газета «Зоря Надгориння». Функціонують народний аматорський хоровий колектив Клубівського сільського Будинку культури, заслужений хореографічний ансамбль «Аквамарин» і заслужений дитячий фольклорний ансамбль «Барвінець» Плужнянської музичної школи. Є стадіон, 29 спортивних залів, 66 спортивних майданчиків, 22 стрільбища та тири, 5 тренажерних залів, 23 інші спортивні споруди. Релігійні громади: 41 — УПЦ МП, 11 — УПЦ КП, 3 — РКЦ, 2 — адвентистів сьомого дня, 6 — євангельських християн-баптистів, 6 — християн віри євангельської, 1 — свідків Єгови, 1 — юдеїв. У районі перебуває на державного обліку 121 памʼятка культурної спадщини: 5 — археології, 112 — історії, 4 — мистецтва. Серед видатних уродженців — Герої України естрадний співак, народний артист УРСР В. Зінкевич (с. Васьківці) та фахівець у галузі транспорту Г. Кирпа (с. Клубівка; 2009 встановлено погруддя); палеограф, фахівець у галузі грецької епіграфіки, член-кориспондент АН СРСР М. Новосадський (с. Великі Пузирки), правознавець В. Грищук (с. Сохужинці), мистецтвознавець П. Жолтовський (с. Мислятин), фахівець у галузі механізації сільського господарства Є. Дмитрук (с. Теліжинці), гірничий інженер-геофізик Р. Денисюк (с. Борисів), ветеринарний лікар Й. Загаєвський (с. Заріччя), лікар-хірург Л. Ковальчук (с. Тернавка), мікробіолог В. Ковальчук (с. Білеве), фармацевт В. Кривенчук (с. Покощівка); письменники О. Гордійчук (с. Топори), В. Дацюк (с. Щурівці), Х. Довгалюк (с. Криволука), В. Кравчук (с. Кіндратки), І. Римарук (с. Мʼякоти), Г. Соколенко (с. Михля), перекладач, публіцист М. Кривинюк (с. Поліське); скульптор, заслужений художник України М. Обезюк (с. Білижинці), майстер різьблення на дереві В. Купчишин (с. Теліжинці), художники М. Гаврилюк (с. Михнів), В. Гуменюк (с. Сохужинці); актор, народного артист УРСР В. Сокирко (с. Білогородка) та заслужений артист України О. Царук (с. Ліщани); правознавець, Генеральний прокурор України В. Дацюк (с. Добрин); спортсмени М. Загоруй (стрільба з лука; с. Топори), А. Мушик (важка атлетика; с. Шекеринці), Л. Рибачук (паверліфтинг; с. Криволука); військовий діяч М. Коваль-Медзвецький (с. Кропивна); Герої Радянського Союзу Р. Бортник, Д. Тимощук (обидва — с. Плужне), М. Делегей (с. Комини), М. Захарчук (с. Влашанівка).


