Ізяславський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ізяславський район

ІЗЯСЛА́ВСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у північній частині Хмельницької області. Межує з Остроз. р-ном Рівнен. обл., Славут., Шепетів., Красилів., Білогір. і Теофіпол. р-нами Хмельн. обл. Утвор. 1923. Від 1932 – у складі Вінн., від 1937 – Кам’янець-Поділ., від 1954 – Хмельн. обл. Жит. потерпали під час голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від липня 1941 до лютого 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Пл. 1,25 тис. км2. Населення 54 504 особи (2001), переважно українці. У складі р-ну – м. Ізяслав і 91 сільс. насел. пункт. Залізничні ст.: Ізяслав, Клембівка. Пн. частина І. р. лежить в межах Поліської низовини, пд. частина – на схилах Подільської височини. Корисні копалини: торф, крейда, вапняки, глина, буд. пісок (кар’єри – 0,1 тис. га, торфорозробки – 0,06 тис. га). Протікають річки Горинь, Гнилий Ріг, Хомора, Вілія, Припутенка. У ґрунт. покриві переважають підтипи сірих ліс. ґрунтів, а також темно-сірі опідзолені, чорноземи опідзолені і реградовані, решта – дерново-підзолисті, дерново-карбонатні, лучно-чорноземні, лучно-болотні ґрунти та торфовища. Ліси та ін. лісовкриті площі становлять 29,30 тис. га (дуб, граб, ясен, липа, в’яз, сосна, ялина), землі водного фонду – 2,78 тис. га. У р-ні – заг.-держ. значення гідрол. заказник Михельський, комплексна пам’ятка природи Святе озеро, місц. значення заказники Мислятинський (ландшафт.), Конвалія травнева (ботан.), М’якотівський, Хоморські заплави, Сахнівський, Сохужинецький, Клиновецьке урочище, Гнилий Ріг (усі – гідрол.), Лютарський (заг.-зоол.), Плужнянський (орнітол.), пам’ятки природи урочище Жолоби (комплексна), Дзвінки, Дуб звичайний, Каштан кінський (усі – ботан.), заповідні урочища Круглик, Радошівське, Гайок, пам’ятка садово-парк. мист-ва – Плужнян. парк. Пл. с.-г. угідь 84,21 тис. га, з них орних земель – 63,29 тис. га. Пром. підпр-ва розташ. в Ізяславі. Спеціалізація с. госп-ва – рослинництво зерн.-буряківничого (69,2 %) та тваринництво м’ясо-молоч. (30,8 %) напрямів. Гол. культури: озима пшениця, жито, цукр. буряки, картопля. Працює 23 с.-г. т-ва, 51 фермер. госп-во, 7 ін. суб’єктів агропром. господарювання. Є залишки давньорус. городища у с. Михнів (13 ст.). У І. р. – 55 заг.-осв. шкіл, 2 інтернати, ПТУ, 38 дошкіл. закладів; Будинок творчості дітей та юнацтва, дит. муз. школа, дит. школа мист-в, 37 б-к, 10 музеїв (див. Ізяславський історико-краєзнавчий музей), 13 закладів культури клуб. типу, 41 сільс. Будинок культури; центр. рай. лікарня, тубдиспансер, рай. поліклініка, 6 амбулаторно-поліклініч. закладів, 49 фельдшер.-акушер. пунктів; відділ. 5-ти банків; 2 готелі. Виходить рай. г. «Зоря Надгориння». Функціонують нар. аматор. хор. колектив Клубів. сільс. Будинку культури, засл. хореогр. ансамбль «Аквамарин» і засл. дит. фольклор. ансамбль «Барвінець» Плужнян. муз. школи. Є стадіон, 29 спорт. залів, 66 спорт. майданчиків, 22 стрільбища та тири, 5 тренажер. залів, 23 ін. спорт. споруди. Реліг. громади: 41 – УПЦ МП, 11 – УПЦ КП, 3 – РКЦ, 2 – адвентистів сьомого дня, 6 – євангел. християн-баптистів, 6 – християн віри євангельської, 1 – свідків Єгови, 1 – юдеїв. У р-ні перебуває на держ. обліку 121 пам’ятка культур. спадщини: 5 – археології, 112 – історії, 4 – мист-ва. Серед видат. уродженців – Герої України естрад. співак, нар. арт. УРСР В. Зінкевич (с. Васьківці) та фахівець у галузі транспорту Г. Кирпа (с. Клубівка; 2009 встановлено погруддя); палеограф, фахівець у галузі грец. епіграфіки, чл.-кор. АН СРСР М. Новосадський (с. Великі Пузирки), правознавець В. Грищук (с. Сохужинці), мистецтвознавець П. Жолтовський (с. Мислятин), фахівець у галузі механізації с. госп-ва Є. Дмитрук (с. Теліжинці), гірн. інженер-геофізик Р. Денисюк (с. Борисів), вет. лікар Й. Загаєвський (с. Заріччя), лікар-хірург Л. Ковальчук (с. Тернавка), мікробіолог В. Ковальчук (с. Білеве), фармацевт В. Кривенчук (с. Покощівка); письменники О. Гордійчук (с. Топори), В. Дацюк (с. Щурівці), Х. Довгалюк (с. Криволука), В. Кравчук (с. Кіндратки), І. Римарук (с. М’якоти), Г. Соколенко (с. Михля), перекладач, публіцист М. Кривинюк (с. Поліське); скульптор, засл. художник України М. Обезюк (с. Білижинці), майстер різьблення на дереві В. Купчишин (с. Теліжинці), художники М. Гаврилюк (с. Михнів), В. Гуменюк (с. Сохужинці); актори нар. арт. УРСР В. Сокирко (с. Білогородка) та засл. арт. України О. Царук (с. Ліщани); правознавець, Ген. прокурор України В. Дацюк (с. Добрин); спортсмени М. Загоруй (стрільба з лука; с. Топори), А. Мушик (важка атлетика; с. Шекеринці), Л. Рибачук (паверліфтинг; с. Криволука); військ. діяч М. Коваль-Медзвецький (с. Кропивна); Герої Рад. Союзу Р. Бортник, Д. Тимощук (обидва – с. Плужне), М. Делегей (с. Комини), М. Захарчук (с. Влашанівка).

Л. П. Качановський, В. А. Кучерук, С. Г. Самара

Стаття оновлена: 2011