Зощук Степан - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зощук Степан

ЗОЩУ́К Степан (09. 08. 1909, Краків – 12. 04. 2002, м. Фельдкірх, Австрія, похов. у Відні) – лікар. Чоловік І. Прісневської-Зощук. Закін. г-зію в м. Коломия (нині Івано-Фр. обл., 1928), Познан. ун-т (Польща, 1939). Під час навч. брав участь у діяльності укр. т-в, був неодноразово заарешт. польс. владою. Мав приватну лікар. практику в Познані, працював лікарем Дружини укр. націоналістів у Завбердорфі (Австрія), 1941–51 – у клініці Віден. ун-ту. 1949 у Віден. лікар. школі нострифікував диплом, отримав ступ. д-ра усіх лікар. н.; спеціалізувався з заг. хірургії й урології. 1951–56 працював у франц. військ. шпиталі в м. Фельдкірх. 1956–66 мешкав у Сирії, 1966–80 – Ефіопії, після чого повернувся до Австрії. Вивчав вплив їжі на здоров’я людини, проблеми спорт. медицини. Автор публікацій на політ. теми в часописах «Новий шлях», «Шлях перемоги» та ін.

Пр.: За українського лікаря-тіловиховника (Дискусійна стаття) // ЛВ. Чикаґо, 1938. Ч. 3; Т. Шевченко і його передчасна смерть // Там само. 1965. Ч. 34–35; Який харч – таке й здоров’я. Торонто; Відень, 1985.

Літ.: Оришкевич О. Пам’яті Степана Зощука (1909–2002) // Свобода. 2003, 11 квіт.; Пундій.

П. Пундій, Я. В. Ганіткевич

Стаття оновлена: 2011