Зрошувальна система — Енциклопедія Сучасної України

Зрошувальна система

ЗРО́ШУВАЛЬНА СИСТЕ́МА – комплекс гідротехнічних споруд, що забезпечують зрошення певного масиву сільськогосподарських земель. З. с. розрізняють за способом (поверхневе, дощування, аерозол. зволоження, підґрунт., краплинне) та часом (одноразове і регулярне) зрошення, за способом забору води (самопливом чи мех. водопідйом), за конструкцією (відкриті, закриті, або трубчасті та комбіновані). Тип З. с. залежить від конкрет. топогр., ґрунт., гідрогеол. умов і техніки зрошення. Буд-во З. с. в Україні має певні особливості: переважання машин. водопідйому і дощування як способу поливу, буд-во дренажу, зрошувал. мережі здебільшого комбінов. типу з широкозахват. дощувал. машинами. Це дає змогу забезпечити водооблік, значний рівень автоматизації водорозподілу і водорегулювання, економію води, високу ефективність дії мережі та використання землі, зменшити навантаження на екосистеми та поліпшити умови механізації с.-г. робіт. Серед найбільших З. с. в Україні – Бортницька зрошувальна система, Дунай-Дністровська зрошувальна система, Інгулецька зрошувально-обводнювальна система, Каховська зрошувальна система, Нижньодніпровська зрошувальна система, Північно-Рогачицька зрошувальна система, Приазовська зрошувальна система, Салгирська зрошувальна система, Сірогозька зрошувальна система, Татарбунарська зрошувальна система, Фрунзенська зрошувальна система, Явкинська зрошувальна система, а також З. с. в зоні впливу Північно-Кримського каналу.

Літ.: Головко Л. П., Фішер Е. В., Романюк О. І. Дощувальні машини і насосні станції. 2-е вид. К., 1986.

Статтю оновлено: 2011
Цитувати статтю
А. В. Яцик . Зрошувальна система // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=13896 (дата звернення: 01.03.2021).