Зсув - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зсув

ЗСУВ – зміщення мас гірських порід по схилу під впливом сили тяжіння. Осн. причини З.: підмивання, підрізання чи розроблення схилу; ослаблення міцності порід внаслідок зміни їхнього фіз. стану при зволоженні, розущільненні, вивітрюванні, порушенні природ. стану; дія гідростатич. і гідродинам. сил на породи, що призводить до розвитку фільтрац. деформацій (суфозія, випирання, перехід у пливунний стан); зміна напруженого стану гір. порід у зоні формування схилу; навантаження на схили, зумовлене буд-вом різних споруд; сейсмічні коливання тощо. Ймовірність та інтенсивність розвитку З. значною мірою залежать від рельєфу місцевості, геол. будови схилів, фіз.-мех. властивостей порід, інтенсивності сучас. тектоніч. рухів, наявності супутніх екзоген. морфодинам. процесів. В одних випадках відбувається зміщення блоку чи блоків гір. порід (структурні З.), в ін. – гір. породи сповзають подібно до в’язкої рідини (пластичні З.). На ділянках розвитку З. формується специф. зсув. рельєф, ознаками якого є нерівна, горбиста із западинами, часто терасов. поверхня. Дерева, що ростуть на схилах, нахилені у різні боки; стовбури ін. дерев мають шаблеподібну форму. Часто під час З. утворюються джерела, мочарі, перезволожені ділянки. На тер. України найбільше уражені З. Крим. гори, Карпати та узбережжя морів, менше – Передкарпаття, Закарпаття, Донец. кряж. З. погіршують екол. стан тер., створюють загрози для комунікацій, будівель, житла, с.-г. угідь. Осн. протизсувні заходи: дренаж, лісонасадження, тех. захисні споруди.

Літ.: Фролов А. Ф., Коротких И. В. Инженерная геология. Москва, 1990; Стецюк В., Сілецький Ю. Основи екологічної геоморфології. К., 2000.

П. К. Волошин

Стаття оновлена: 2011