Зубар Віктор Володимирович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зубар Віктор Володимирович

ЗУ́БАР Віктор Володимирович (15. 08. 1923, с. Пільний Олексинець Городоц. р-ну, нині Хмельн. обл. – 03. 09. 1994, с. Витилівка Кіцман. р-ну Чернів. обл.) – поет, драматург. Чл. СПУ (1962). Літ. премія ім. Д. Загула (1993). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Івано-Фр. фельдшер.-акушер. школу (1947). Від 1956 працював за фахом у Витилівці. Почав друкуватися від 1937. Провідна тема творчості З. – людина і природа. Драма-феєрія «Вітрова донька» (К., 1964) йшла на сцені Чернів. муз.-драм. театру ім. О. Кобилянської (постановка Б. Боріна, 1962), а після того, як на її основі Ю. Мейтус створив оперу «Іскра життя», – і на сцені Одес. театру опери та балету (1965). Переклав укр. мовою низку поезій Н. Лабіша (Румунія) та Н. Хікмета (Туреччина).

Тв.: Пагіння. К., 1959; Синьогори. К., 1967; Живокість-зілля: Драм. легенда. К., 1969; Гірський потік. Уж., 1978; Листям і росою. Уж., 1983; До батька Тараса. Чц., 1993; Пролісок: Вірші для дітей. Городок, 1996; Легенда про дерева: Легенда, балади, казки. Городок, 2007.

Літ.: Рильський М. Перша книга Віктора Зубаря // Зубар В. Пагіння. К., 1959; Мельничук Б. Віктору Зубареві – 70 // ЛУ. 1993, 9 верес.

М. А. Богайчук

Стаття оновлена: 2011