Зубар Михайло Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зубар Михайло Іванович

ЗУ́БАР Михайло Іванович (справж. – Зубарев; 09. 03. 1907, с. Рубіжне, нині Вовчан. р-ну Харків. обл. – 06. 01. 1992, Харків) – мистецтвознавець і графік. Чл. АРМУ (1929–32), СХУ (1939). Закін. Харків. худож. ін-т (1930; викл. В. Єрмилов, О. Маренко, І. Падалка). Працював у Харкові: 1932–34 – н. с. Ін-ту матеріал. культури; у худож. ін-ті (1932–48 з перервою, 1957–79): заст. дир., зав. каф. історії мист-в; водночас 1933–35 – ред. вид-ва «Мист-во»; 1934–35 – ст. н. с. Галереї картин Т. Шевченка; 1935–41 – в Ін-ті інж. комунал. буд-ва; 1955 – викл. худож. уч-ща. Учасник всеукр. мист. виставок від 1927. Автор ст. «Виставка сучасної графіки» // «ЧШ», 1929, № 7; «Художник П. Д. Мартинович (До виставки його творів у Музеї укр. мист-ва)» // Там само, 1930, № 4; монографії «Василь Касіян. Народний художник СРСР» (К., 1946); уклав альбом «В. Касіян. На Заході» (Х., 1931). Серед творів – лінорити «Революційний патруль» (1920-і рр.), «Міський краєвид» (1924). Окремі роботи зберігаються у Харків. ХМ.

Літ.: Соколюк Л. Д. Хто він: Михайло Зубар? // Народознавчі зошити. Л., 2004. № 3–4; Її ж. Становлення графічного дизайну в Харкові (Майстерня В. Д. Єрмілова) // Вісн. Харків. держ. академії дизайну і мист-в. 2006. № 11.

В. М. Ханко, В. В. Мизгіна

Стаття оновлена: 2011