Зубенко Іван Сергійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зубенко Іван Сергійович

ЗУБЕ́НКО Іван Сергійович (25. 09(07. 10). 1888, с. Валуйки, нині Старобіл. р-ну Луган. обл. – 21. 09. 1940, м. Коломия Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) – письменник і громадський діяч. Батько Н. Зубенка. Закін. Феодосій. пед. ін-т (нині АР Крим, 1909). Учителював, читав лекції з укр. мови і літ-ри у чол. прогімназії А. Тропіна, жін. г-зіях А. Олексієвої та В. Марченкової. Учасник 1-ї світ. війни. 1915 воював у складі рос. військ Пд.-Зх. фронту на Львівщині й Тернопільщині. 1917 скеров. до Чернівців у кулеметну школу. Від 1918 – у Херсоні. Інспектор початк. шкіл та дитсадків Херсон. т-ва «Просвіта». Під час визв. змагань – сотник армії УНР. 1920 потрапив до табору інтернованих у м. Каліш (Польща), де до 1922 завідував друкарнею, редагував г. «Залізний стрілець». Працював у г-зії ім. Т. Шевченка, на курсах Генштабу, кер. пед. курсів, зав. друкарні 3-ї Залізної дивізії і Прес-квартири. Співред. часопису «Український сурмач», ж. «Веселка». 1923–25 – у Львові. Виступав у театрі Й. Стадника, гастролював Галичиною у складі хору Д. Котка (грав на кларнеті). Від 1925 – у м. Коломия. Від 1926 – у ж. «Жіноча доля», від 1927 – ред. б-ки «Ряст». Від вересня 1939 З. неодноразово викликали в органи НКВС; щоб не співпрацювати з ними, отруївся. Автор статей та фейлетонів, опубл. у ж. «Жіноча доля», часописах «Театр і мистецтво», «Новий час», «Промінь»; кн. істор. нотаток «Наші Лицарі й Мученики» (Каліш, 1923); драм. творів «Зірка» (1926), «Орленя» (у рукописі), оперет «Ганжа Андибер» (Коломия, 1928) та «Камергер його величності» (1930), оперетки «Мала Антанта» (1931), зб. оповідань «За кулісами життя» (1937); повістей «Фатум», «Галина» (обидві – 1934), «Квітка на багні» (Л., 1937), «Природа мститься» (у рукописі). Його п’єси часто ставили у театрах Галичини.

Літ.: Николишин Д. Останні дні Івана Зубенка // Воля Покуття. 1941. Ч. 14/15.

М. М. Романюк

Стаття оновлена: 2011