Зубенко Павло Михайлович — Енциклопедія Сучасної України

Зубенко Павло Михайлович

ЗУБЕ́НКО Павло Михайлович (21. 03. 1901, с. Жовте, нині П’ятихат. р-ну Дніпроп. обл. – ?) – біохімік. Д-р н. (1956). Закін. Катеринослав. ІНО (1926), де відтоді й працював (нині Дніпроп. ун-т): 1936–41 – зав. сектору біохімії НДІ фізіології, 1937 – в. о. зав., від 1957 – в. о. проф. каф. фізіології та біохімії людини і тварин, 1938–41 – зав., 1944–53 – в. о. зав. каф. біохімії; під час 2-ї світ. війни – нач. спец. лаб. при Ун-ті. За сумісн. 1930–35 викладав у Дніпроп. мед., 1934–37 – с.-г. ін-тах. Досліджував обмін речовин і активність ферментів під дією ультракоротких хвиль; біохімію м’язів трансплантованої кінцівки.

Н. О. Сіталова

Статтю оновлено: 2011

Покликання на статтю
Н. О. Сіталова . Зубенко Павло Михайлович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=13939 (дата звернення: 17.04.2021)