Зубковський Георгій Семенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зубковський Георгій Семенович

ЗУБКО́ВСЬКИЙ Георгій Семенович (15. 08. 1921, с. Бехтери, нині Голопристан. р-ну Херсон. обл. – 13. 11. 2006, Київ) – живописець і графік. Батько І. Зубковської-Скаканді, дід В. Скаканді. Засл. художник УРСР (1972). Чл. НСХУ (1956). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Київ. худож. ін-т (1953; викл. В. Касіян, І. Плещинський, А. Середа). Працював у київ. вид-вах «Молодь», «Рад. школа» та ін., ж. «Україна», «Зміна». Осн. галузі – станк. живопис і книжк. графіка. Створював портрети, пейзажі. Учасник мист. виставок. Окремі роботи зберігаються у Луган., Херсон. ХМ.

Тв.: серії – «Донбас, шахта 17–17-“біс”» (1951), «Радянський Борислав» (1957), «На варті миру» (1965), «Індустріальне Придніпров’я» (1971); іл. – до кн. «Переджнив’я» Ю. Збанацького (1968), зб. «Козацькі пісні» (1969), «Просто любов» В. Василевської (1984–85), «Поезії» П. Гулака-Артемовського (1988), «Останні орли» М. Старицького, «По степах і хуторах» Д. Марковича (обидві – 1990; усі – Київ); ліногравюра «Київ. Університет імені Т. Шевченка» (1958); акварель «Блакитний туман» (1969).

Літ.: Ламанова О. Художник-графік Георгій Зубковський (Серед. 1960-х – серед. 1970-х рр.) // Укр. АМ: Дослідн. та наук.-метод. пр. К., 2000. Вип. 7.

С. Д. Курбаткіна

Стаття оновлена: 2011