Зубрицький Володимир Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зубрицький Володимир Михайлович

ЗУБРИ́ЦЬКИЙ Володимир Михайлович (22. 01. 1888, с. Мшанець, нині Старосамбір. р-ну Львів. обл. – 29. 07. 1978, Львів) – педагог, громадсько-політичний діяч. Син М. Зубрицького. Закін. Укр. чол. г-зію в Перемишлі (1906), філос. ф-т Віден. ун-ту (1911). Вчителював в Укр. чол. г-зії (1911–19, 1920–22) і Укр. ін-ті для дівчат (1920–24) у Перемишлі, 1925–26 – у г-зії «Рідної школи» в м. Рогатин (нині Івано-Фр. обл.). 1914 написав літературознавче дослідж. «Герасим Данилович Смотрицький. Його життя, творчість, значення», рукопис якого зберігається в ЦДІА у Львові. 1928–30 – посол від Перемишля до польс. сейму, де разом із ін. укр. парламентарями боровся проти обмежень прав українців у Польщі. 1931 – ред. г. «Український голос» (Перемишль), від 1932 – управитель бурси ім. кардинала С. Сембратовича (Львів). Окрім викладац., здійснював значну виховну нац.-патріот. роботу. У вересні 1939 заарешт. польс. поліцією, за звинуваченням у шпигунстві на користь Німеччини засудж. до розстрілу (наближення фронту перешкодило виконанню вироку). На поч. 1940 працював у Ін-ті рад. торгівлі, 1944–47 – у вид-ві «Рад. школа». 1947 разом із родиною вивезений на спец. поселення у Сибір. 1958 реабіліт., повернувся у Львів.

Літ.: Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі. 1895–1995; Український інститут для дівчат у Перемишлі. 1895–1995: Ювілейна книга пам’яті до сторіччя заснування (обидві – Дрогобич, 1995).

Б. М. Фільц

Стаття оновлена: 2011