Зубрицький Діонізій - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зубрицький Діонізій

ЗУБРИ́ЦЬКИЙ Діонизій (псевд. і крипт.: Торисин, Т., То-ин; 20. 06. 1895, с. Дячків, нині округ Сабинів, Словаччина – 15. 04. 1949, м. Пряшів, нині Словаччина) – український літературознавець, публіцист, культурно-громадський діяч у Словаччині. Закін. Пряшів. греко-катол. богослов. семінарію (1917), навч. у Кошиц. юрид. академії (нині Словаччина; 1919–22), на філос. ф-ті Карлового ун-ту (1924–25) та УВУ (1926) в Празі. Один із засн. Руської греко-катол. горожан. школи у Пряшеві, працював у ній заст. дир., дир. (1929–45). Співзасн. і ред. нар. тижневика «Русское слово» (1924–39), співорганізатор 1-ї Рус. нар.-культур. виставки у Пряшеві (1927) і т-ва «Просвіта» (1930). Писав укр. мовою і т. зв. язичієм. Публікував у закарп. пресі вірші й оповідання для дітей. Автор підручника «Християнська наука для дітей народних шкіл» (1925), популяр. брошур «Наш О. Духнович» (1923), «Олександр Павлович: Опис його життя і характеристика його поезій» (1925; усі – Пряшів), статей про Т. Шевченка, І. Франка, В. Стефаника, І. Невицьку, Й. Змій-Миклошія. Обстоював необхідність нац. шкіл. Малював мотиви з життя укр. сіл Меджилабірщини; брав участь у виставках худож. т-ва «Своїна».

Літ.: Діоніз Зубрицький // Благовісник. Пряшів, 1949. Ч. 10; Рудловчак О., Микитась В. Поети Закарпаття. Пряшів, 1965; Рудловчак О. Біля джерел сучасності. Пряшів, 1981; Мушинка М. Століття з дня народження Дениса Зубрицького-Торисина // Нове життя. 1995. Ч. 45.

М. І. Мушинка

Стаття оновлена: 2011