Зугрес (Зуївська ГРЕС) - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зугрес (Зуївська ГРЕС)

ЗУГРЕ́С (Зуївська ГРЕС) – місто Харцизької міської ради Донецької області. Зугрес. міській раді підпорядк. смт Миколаївка, с-ще Водобуд, с. Цупки. Знаходиться на лівому березі р. Кринка (притока Міусу), за 37 км від обл. центру. Пл. 14,52 км2. Насел. 19 910 осіб (2001, складає 85,4 % до 1989), переважно українці та росіяни. Залізнична станція. Виникнення міста пов’язане з буд-вом побл. с. Зуївка (нині смт) ДРЕС (нині Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль), яке розпочалося у листопаді 1929. У 1931 її турбіна потуж. 50 тис. кВт дала перший електрич. струм. Від 1938 – місто. 1940 тут мешкало понад 8 тис. осіб. Від 24 жовтня 1941 до 3 жовтня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Діяла підпіл. група. У місті нацисти влаштували 2 табори, де перебувало понад 8 тис. військовополонених. На фронтах 2-ї світ. війни воювало 840 зугресців, з них 358 загинуло. Нині у З. також працюють Зуївська теплова електростанція, ЗАТ «Зуївський енергомеханічний завод», «Донбасенергоспецремонт», племптахорепродуктор «Зугреський». У місті – 4 заг.-осв. школи, ПТУ, енергет. технікум Донец. тех. ун-ту, 5 дитсадків; 2 лікарні, 2 поліклініки, 5 мед. пунктів, 2 профілакторії; Палац культури, клуб, культур. центр «Промінь», кінотеатр, 13 б-к, музей на громад. засадах; Палац спорту, ДЮСШ; відділ. 5-ти банків. Функціонує нар. ансамбль бандуристів «Надія». Реліг. громади: 2 – УПЦ МП, 1 – свідків Єгови, 1 – адвентистів сьомого дня, 1 – євангелістів християн-баптистів. У місті жили та працювали гірн. інженер Г. Бабак, Герой Рад. Союзу Є. Алехнович. Серед видат. уродженців – фахівець у галузі буд. механіки С. Шаповалов; актор, нар. арт. України А. Толок; фахівець у галузі фіз. виховання та спорту В. Шамардін, спортсмен (плавання) Б. Бориславський.

А. В. Кравченко, Ю. Т. Халангот

Стаття оновлена: 2011