Зуєв Олександр Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зуєв Олександр Іванович

ЗУ́ЄВ Олександр Іванович (30. 08. 1950, м. Макіївка, нині Донец. обл. – 31. 10. 2006, смт Буча Ірпін. міськради Київ. обл., похов. в Ірпені) – композитор. Чл. НСКУ (1977). Закін. Київ. консерваторію (1974; кл. Ю. Іщенка). 1970–75 – худож. кер. вокал.-інструм. ансамблю «Кобза» (Київ); 1976–78 – концертмейстер Київ. уч-ща естрадно-цирк. мист-ва. Автор низки пісень, серед яких – «Чого квіти не в’януть» (сл. І. Бердника), «А ми удвох» (сл. В. Кудрявцева), «Чого ж ти, калино?», «Журавлина вірність» (обидві – сл. А. Демиденка), «Якщо поруч ти», «Пробач нам, мамо» (обидві – сл. В. Крищенка), «Олімпійський марш» (сл. В. Оберенка).

Тв.: зонг-опера «Крила удачі» (1979, лібрето О. Вратарьова); муз. комедія «Істина дорожча» (1980, лібрето І. Бараха); мюзикли – «Снігова королева», «Вітрина» (обидва – 1983); кантата «Ландшафт душі» (за поемою Е. Межелайтіса, 1974); для симф. оркестру – Увертюра (1972), Концерт для скрипки з оркестром (1974); для фортепіано – Соната (1973), дит. п’єси (1972); для фагота – Концертне рондо (1972); романси, пісні, обробки нар. пісень; музика до вистав, теле- і кінофільмів.

Літ.: Миронов М. Привіт Олімпіаді // Музика. 1980. № 4; Польська І. Спорт, кохання і музика // КіЖ. 1980, 11 листоп.

А. І. Муха

Стаття оновлена: 2011