Зуєв Юрій Євгенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зуєв Юрій Євгенович

ЗУ́ЄВ Юрій Євгенович (07. 04. 1936, Київ) – шахіст, тренер. М. сп. СРСР (1977, єдиний серед глухонімих спортсменів). Засл. тренер України (2003). Виступав у складі команди Київ. заводу станків та автоматів ім. Горького (нині «Вулкан»). Віце-чемпіон світу (1993, Гельсинкі) у складі збірної України. 4-раз. чемпіон Європи (2003, Київ; 2005, м. П’єштани, Словаччина; 2007, м. Приморсько, Болгарія; 2009, м. Гамбурґ, Німеччина) у складі команди клубу «Каштан» (Київ). Чемпіон СРСР (1968) та України (1963, 1969, 1975, 1978), переможець респ. і всесоюз. першостей з шахів, призер міжнар. турнірів серед глухих шахістів. Від 1993 – тренер збірної команди України з шахів серед спортсменів з вадами слуху. Підготував чемпіонок світу С. Гончар та Т. Бакланову, багаторазових переможців клубної першості Європи В. Коваленка, О. Мусієнка, П. Бабія, Т. Овчарова. На честь З. проводяться міжнар. та всеукр. шахові турніри.

Літ.: Радченко О. П., Аллахвердян С. А. От Верлинского до батька Зуя. К., 2009.

О. П. Радченко

Стаття оновлена: 2011