ЗУ́ЇВКА — селище міського типу Харцизької міської ради Донецької області. Знаходиться на лівому березі р. Кринка (притока Міусу), за 43 км від обл. центру та за 9 км від залізнич. ст. Харцизьк. Площа 3,73 км2. Насел. 3679 осіб (2001, складає 86 % до 1989): українців — 39 %, росіян — 60 %. З. виникла бл. 1775. Назва походить від прі­звиська отамана Зуя. 1777 бригадир Війська Донського Д. Іловайський заснував тут слободу. Сюди прибули 500 селян. сімей із Саратов. губ. На поч. 1860-х рр. у З. почали добувати вугі­л­ля. 1866 І. Іловайський спорудив ремонтно-мех. завод, який 1885 його син (див. родина промисловців Іловайські) пере­вів до слободи Макіївка. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–24 — райцентр Юзів. округи. 1929 побл. З., вниз за течією Кринки, роз­почато будівництво ДРЕС (нині Зуївська екс­периментальна тепло­електроцентраль). Від 1930 — смт. Під час нім.-фашист. окупації (жовтень 1941 — вересень 1943) на тер. с-ща діяла під­піл. група. На фронтах 2-ї світової війни воювало 509 жит. З., з них 171 загинув. До 1997 Зуїв. селищ. раді були під­порядк. смт Гірне, с-ще Ведмеже і с. Цупки. Нині у З. працює ділянка шахти ім. 17-го зʼ­їзду КПРС. Від 2004 здійснюється будівництво нової вугіл. шахти «Вільхова Західна». У смт — заг.-осв. школа, дитсадок; від­діл. заг. практики сімей. медицини; Будинок культури (колиш. маєток Іловайських), 2 б-ки; філія ДЮСШ м. Зу­грес; від­діл. оща­дбанку. Функціонують народні фольклор. ансамбль «Зуївчанка» та вокал. ансамбль «Від­рада». Діє церква жит­тєдай. джерела Божої Матері. На тер. Зуїв. селищ. ради — 25 курганів бронз. віку, низка половец. «камʼяних баб». Є регіон. ландшафт. парк Зуївський. На брат. могилі 95-ти воїнів, які загинули під час визволе­н­ня смт, встановлено памʼятник. Серед видат. уродженців — лікар-хірург В. Васильченко.