Зуйонок Василь Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зуйонок Василь Васильович

ЗУЙО́НОК Василь Васильович (Зуëнак Васіль Васілевіч; 03. 06. 1935, с. Мочулище, нині Круп. р-ну Мінської обл.) – білоруський поет, перекладач. Чл. СП Білорусі (1966). Канд. філол. н. (1973). Закін. Білорус. ун-т (Мінськ, 1959). Працював у г. «Рабочае юнацтва», «Піянер Беларусі»; 1966–72 – заст. гол. ред., 1978–82 – гол. ред. часопису «Маладосць»; 1972–78 – гол. ред. часопису «Бярозка». Очолював СП Білорусі (1990–1998). Автор зб. «Крэсіва» (1966), «Крутаяр» (1969), «Сяліба» (1973), «Час вяртання» (1981), «Світальныя птушкі» (1982), «Жніўны дзень» (1985), «Вызначэнне» (1987), «Чорная лесвіца» (1992), «Пісьмы з гэтага свету» (1995), «Лета трывожных дажджоў» (1999); поеми «Маўчанне травы» (1980; Держ. премія Білорус. РСР ім. Я. Купали, 1982), гуморист. зб. «Качан на п’едэстале» (1973); кн. літ.-крит. ст. «Лінія высокага напружання» (1983), «Паміж небам і зямлею» (2009). Пише також для дітей. Перекладає з рос., болгар., польс., словац., серб. мов; з укр. переклав окремі поезії Т. Шевченка, М. Рильського, Л. Дмитерка, Д. Павличка, Р. Лубківського, В. Симоненка, П. Перебийноса, В. Коломійця (добірки опубл. у зб. «Дзень паэзіі», 1969; 1971; «Украинская савецкая паэзія», т. 2, 1975; «Братэрства», 1982; «Ад круч дняпроўскіх», 1984; усі – Мінськ). На одну з «вечірніх бесід» М. Рильського та його зарубіжні поет. цикли посилався у ст. «Муза на далекіх небасхілах» (1971). Написав вступну ст. до зб. «Заручини» П. Макаля (К., 1983). Спільно з Р. Барадуліним переклав кн. віршів «Озеро-Бульдозеро» В. Лучука (Мінськ, 1978). Окремі твори З. перекладено англ., болгар., польс., словац. мовами; укр. переклали Р. Лубківський, В. Лучук, В. Іваненко, Т. Коломієць, П. Перебийніс та ін.

Тв.: Выбраныя творы. Т. 1–2. Мінск, 1996–98; укр. перекл. – [Вірші] // Калинові мости. К., 1969; [Вірші] // Білоруська радянська поезія: Антологія. Т. 2. К., 1971; Покотився клубок. К., 1979.

Літ.: Гніламедаў У. Праўда зерня: творчы партрэт В. Зуенка. Мінск, 1992.

Г. П. Півторак

Стаття оновлена: 2011