Зуна Мілан - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зуна Мілан

ЗУ́НА Мілан (Zuna Milan; 24. 11. 1881, м. Нови Биджов, нині Чехія – 03. 05. 1960, там само, за ін. даними – Прага) – чеський скрипаль, диригент, педагог. Засл. арт. Чехословаччини (1955). Закін. Празьку консерваторію (1902; кл. скрипки Я. Мажака, композиції – К. Кніттля і К. Штекера). Удосконалював майстерність у О. Шевчика. 1903–05 – концертмейстер і соліст оркестру Львів. філармонії під кер-вом Л. Челянського (1904 – гастролі у Києві). 1905–07 – концертмейстер і диригент Чеської філармонії у Празі, 1907–09 – гол. диригент Міської опери у Празі, 1909–14 – Королів. опери у Заґребі. 1914–31 (з перервами) – гол. диригент Львів. опери та викл. скрипки і диригування у Вищому муз. ін-ті, де одним з його учнів був Я. Барнич. 1914–16 – викл. у м. Табор (Чехія), 1919–20 – диригент опери і один із засн. Консерваторії у Познані, 1920–23 – організатор і кер. Нац. словац. опери у Братиславі, 1926–30 – диригент Польс. опери в м. Катовіце. Чл. журі 2-го Міжнар. конкурсу піаністів ім. Ф. Шопена у Варшаві (1932). У 1933 – диригент, 1939–43 – дир. Нац. театру у Празі. 1945–46 – організатор опери в м. Ліберец, 1946–51 – гол. диригент Нац. словац. опери у Братиславі. Виступав також як симф. диригент. 1952 остаточно припинив диригент. діяльність. Переклав польс. мовою лібрето «Русалка» А. Дворжака, словац. – лібрето «Галька» С. Монюшка. На львів. сцені вперше поставив опери: «Королева Сабська» К. Ґольдберґа (1925), «Єнуфа» Л. Яначка (1926), «Вечеря насмішників» І. Джордано (1931), балет «Покривало Перетти» Е. Донаньї (1924), а також опери «Валькірія» (1924), «Золото Рейну», «Зиґфрід» Р. Ваґнера (обидві – 1925), «Мазепа» П. Чайковського, «Фальстаф» Дж. Верді (обидві – 1931).

Літ.: Y. Burghauser. Slavni češti dirigenti. Praha, 1963; L. T. Błaszczyk. Dyrygenci polscy i obcy w Polsce działajacy w XIX і ХХ w. Kraków, 1964.

І. Д. Гамкало

Стаття оновлена: 2011