Зуя - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зуя

ЗУ́Я – селище міського типу Білогірського району АР Крим. Центр селищ. ради, якій підпорядк. села Баланове, Барабанове, Верхні Орішники, Володимирівка, Литвиненкове, Нижні Орішники, Петрове, Українське. Знаходиться у передгір. частині Крим. п-ова, на р. Зуя та її притоці Фундукла, за 22 км від райцентру та за 21 км від Сімферополя. Пл. 6,18 км2. Насел. 6938 осіб (2001, складає 121 % до 1989): росіян – 46 %, українців – 26 %, крим. татар – 22 %. Через З. проходить автошлях Сімферополь–Феодосія. Назва с-ща, ймовірно, походить від видозміненого тюрк. словосполучення Су-яр (річка у долині). Побл. нього у скелястому навісі виявлено стоянку епохи мезоліту (бл. 10 тис. р. тому), 2 неоліт. поселення й кургани доби бронзи, тавр. поселення, скіф. могильник, городище й поселення 1 ст. н. е. Відомо, що 1776–83, коли Крим був поділений на 6 каймаканств, до складу Ак-Мечет. каймаканства входив Зуїн. кадилик із 13-ти сіл. 1784 тут була засн. одна з перших солдат. слобід у Криму. Татари, які мешкали на цих землях до рос.-турец. війни, виїхали до Туреччини. 1787 З. проїздом у Феодосію відвідала імператриця Катерина ІІ. 1796 тут мешкало 252 особи чол. статі, 1805 налічувалося 92 будинки та 549 жит., 1885 – 126 будинків, 731 жит. На поч. 20 ст. були початк. церк.-парафіял. школа, православна церква, заїжджий двір. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Від 31 жовтня 1941 до 13 квітня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Діяло підпілля. Гітлерівці розстріляли 41 жит., 95 вивезли на примус. роботи до Німеччини. 1937–57 З. – райцентр, від 1957 – смт. Від 1959 – у межах Сімфероп., від 1963 – Білогір. р-ну. Нині у З. – 2 заг.-осв. школи, дитсадок; рай. лікарня з відділ. швидкої допомоги, поліклінікою, лаб., терапевт. відділ.; Будинок культури, етногр. центр рос. культури, б-ка. Функціонують нар. вокал. ансамбль «Дружба», нар. духовий оркестр, нар. грец. вокал.-інструментал. ансамбль «Прометей», нар. кримськотатар. ансамбль «Ранкова зоря», нар. театр естради. Є церква Святителя Миколи Чудотворця УПЦ МП, мечеть. Встановлено меморіал односельчанам, які загинули під час 2-ї світ. війни, пам’ятник підпільнику І. Кулявіну. Серед видат. уродженців – гідробіолог Я. Цееб; письменники Л. Фатєєв, Є. Штенгелов; актор, засл. арт. України В. Горбунов; скульптор М. Яременко.

В. М. Бородаєв, Н. І. Бандишева

Стаття оновлена: 2011