Зюзін Віктор Семенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зюзін Віктор Семенович

ЗЮ́ЗІН Віктор Семенович (20. 02. 1922, м. Ногайськ, нині Приморськ Запоріз. обл. – 21. 01. 1997, м. Бердянськ Запоріз. обл.) – композитор. Засл. працівник культури України (1993). Чл. СКУ (1977). Лауреат Всесоюз. муз. конкурсу «Олімпіада–80» (Москва, 1979, 3-я премія). Навч. у Муз. уч-щі при Моск. консерваторії (1939–40; кл. Є. Меснера). Від 1942 – муз. кер. ансамблю в м. Краснотур’їнськ (Свердлов. обл.), від 1950 – ансамблю пісні і танцю в м. Магадан (обидва – РФ). 1957 та від 1959 жив і працював у Бердянську, де створив і був муз. кер. низки естрад. колективів, зокрема нар. естрад. оркестру «Азовська чайка» (до 1974; лауреат низки респ. та всесоюз. фестивалів).

Тв.: муз. комедія «Де тополі шумлять про любов» (лібрето П. Ребра, 1959); вокал.-симф. – Поема; для симф. оркестру – Вальс-фантазія (1959), увертюра «Час» (1963), балада-реквієм «Вони стверджують життя» (1968), симф. «Підкорення космосу» (1975), Рапсодія в стилі ретро (1990); для оркестру нар. інструментів – «Українська фантазія» (1976), Привітальна увертюра (1979), Рондо (1981); для фортепіано – дит. цикл «Картинки зоопарку» (1980–81); для скрипки і фортепіано – Романс (1967), Експромт (1983); для естрадно-симф. оркестру – сюїта «Олімпіада – 80» (1979); пісні; музика до театр. вистав, худож. і докум. фільмів.

О. В. Варшавська

Стаття оновлена: 2011