Кузнецов Олександр Назарович
Визначення і загальна характеристика
КУЗНЕЦО́В Олександр Назарович (Кузнецов Александр Назарович; 18(30). 11. 1877, Нижньосалдин. завод, нині м. Нижня Салда Свердлов. обл., РФ — 02. 03. 1946, Ленінград, нині С.-Петербург) — російський фахівець у галузі металургії, хімік, один з організаторів радянської алюмінієвої промисловості. Доктор технічних наук (1935). Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1943). Сталінcька премія (1942). Держ. нагороди СРСР. Закін. С.-Петербур. гірн. інститут (1900), де відтоді й працював: 1919–46 — професор кафедри металургії. Водночас від 1902 викладав у Політех. інституті; від 1926 — директор Гірн.-металург. лаб., на базі якої згодом був створ. Всесоюз. інститут металів; 1930–34 — заступник директора з наук. роботи ВНДІ легких металів (усі — Ленінград). Здійснив ґрунт. дослідж. кам’яного вугілля, вивів нову формулу визначення його теплотворності. Займався розробленням способів виготовлення ліків. Під час 1-ї світової війни розробив конструкцію протигаз. масок і організував масове виготовлення протигазів. Співзасн. Ленінгр. школи комплекс. перероблення сировини кольор., благород. і рідкіс. металів; засн. рад. школи технологів глинозем. виробництва. Разом з Є. Жуковським запропонував комбінований електротерм. і гідрометалург. спосіб перероблення бокситів на глинозем, який запроваджено 1933–34 на Дніпров. алюмінієвому комбінаті (Запоріжжя). К. брав безпосередню участь як у проектуванні глинозем. заводу цього комбінату, так і буд-ві та введенні в експлуатацію. 1938–41 розробив і налагодив пром. виробництво вибух. речовини СІНАЛ-ОК на одному із заводів Ленінграда.
Рекомендована література
Завантажити статтю
