Зюськова Ніна Анатоліївна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зюськова Ніна Анатоліївна

ЗЮСЬКО́ВА Ніна Анатоліївна (03. 05. 1952, с. Кальчик Володар. р-ну, нині Донец. обл.) – легкоатлетка (біг, багатоборство), тренер. Дружина В. Хейфеця, мати і тренер В. Зюськова. М. сп. міжнар. кл. (1979), засл. м. сп. СРСР (1980), засл. тренер України (2004). Чемпіонка 22-х Олімп. ігор (Москва, 1980) в естафеті 4 × 400 м. Срібна (1971, у багатоборстві), бронз. (1972, на дистанції 400 м) призерка чемпіонатів СРСР. Переможниця Всесоюз. молодіж. ігор на дистанції 400 м (1972), матчів СРСР–США (1973–75), НДР–СРСР (1973, 1978) в естафеті 4 × 400 м. Чемпіонка в естафетах 4 × 200 та 4 × 400 м, срібна призерка на дистанції 400 м 7-ї Спартакіади народів СРСР (1979). Володарка Кубків Європи (1973, 1978, в естафеті 4 × 400 м). Найкращі результати на дистанціях: 100 м – 11,4 сек., 200 м – 23,2 сек., 400 м – 50,17 сек. Виступала за спорт. т-во «Локомотив» (Донецьк, від 1976), де й працювала тренером (1984–97). Входила до складу збір. команди СРСР (1970–84). Працює тренером-викл. Донец. СДЮШОР № 1 (від 1997). Тренери – В. Лопатинець, О. Сірий. Від 1982 проводиться турнір на приз З.

В. В. Підлужний

Стаття оновлена: 2011