Зязюн Іван Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зязюн Іван Андрійович

ЗЯЗЮ́Н Іван Андрійович (03. 03. 1938, с. Пашківка Ніжин. р-ну Черніг. обл.) – філософ і педагог. Чоловік Л. Зязюн. Д-р філос. н. (1977), проф. (1978), акад. АПН СРСР (1989) та НАПНУ (1992). Держ. нагороди СРСР. Повний кавалер ордена «За заслуги» (1998, 2003, 2008). Закін. Київ. ун-т (1964). Працював 1964–66, 1968–70 викл. філософії Дніпроп. с.-г. ін-ту; 1968, 1971–75 – у Київ. ін-ті театр. мист-ва: доц.; ректором Полтав. пед. ін-ту (1975–89); Міністром нар. освіти України (1990–92); від 1992 – в Ін-ті пед. освіти і освіти дорослих НАПНУ (Київ): від 1993 – дир. Наук. дослідж.: філософія освіти, естетика, культурологія, педагогіка.

Пр.: Естетичний розвиток особи. К., 1972; Естетичний досвід особи. К., 1976; Основы педагогического мастерства. К., 1987; Москва, 1989 (співавт.); Педагогічна майстерність. К., 1997; 2004; 2008 (співавт.); Неперервна професійна освіта: філософія, пед. парадигми, прогноз. К., 2003 (співавт.); Мистецтво у розвитку особистості. Чц., 2006 (співавт.); Філософія педагогічної дії. Чк., 2008.

Літ.: Іван Андрійович Зязюн: Педагог. Вчений. Філософ: Біобібліогр. покажч. К., 2003; 2008.

О. М. Отич

Стаття оновлена: 2011