Зятик Іван

Визначення і загальна характеристика

ЗЯ́ТИК Іван (26. 12. 1899, с. Одрехова побл. м. Сянок, нині Підкарпат. воєводства, Польща — 17. 05. 1952, м. Братськ Іркут. обл., РФ) — церковний діяч УГКЦ. Навч. у Вищій гімназії у Сяноку (1911–19), закін. Перемишл. духовну семінарію (Польща, 1923). Того ж року висвяч., служив префектом при Укр. греко-катол. семінарії в Перемишлі. 1935 вступив до Чину Найсвятішого Ізбавителя (редемптористів). Від 1937 — в монастирі св. Климента у Львові, водночас — проф. догмат. богослов’я і Св. Письма у семінарії редемптористів. Під час нім. окупації — ігумен монастиря у Тернополі, 1944–46 — у с. Збоїща (нині у складі Львова). Після депортації 1948 протоігумена редемптористів о. Йосифа де Вохта З. отримав його повноваження, проте 20 січня 1950 був заарешт., засудж. до 10-ти р. за звинуваченням у сприянні учасникам антирад. націоналіст. організації та антирад. агітацію. Помер від катувань. Беатифіков. 27 червня 2001 під час візиту папи Івана-Павла ІІ до Львова.

Завантажити статтю