Ібраїмов Вели - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ібраїмов Вели

ІБРАЇ́МОВ Вели (1888, м. Бахчисарай, нині АР Крим – 09. 05. 1928, Сімферополь) – кримськотатарський громадсько-політичний діяч. Системат. освіти не отримав, від 12-ти р. працював робітником. Громад.-політ. діяльність розпочав під впливом лідерів кримськотатар. визв. руху А. Медієва й І. Гаспринського. Неодноразово був заарешт. поліцією. Чл. нац. партії Міллі Фірка, від 1918 – ВКП(б). Двічі відвідав Туреччину (1918, 1921). У 1919–20 – чл. особл. відділу ВЧК на Кавказ. фронті (брав участь у придушенні антибільшов. виступів чеченців та інгушів); 1921–23 – голова надзвич. «трійки» по боротьбі з бандитизмом і нарком робітн.-селян. інспекції, 1924–28 – голова ЦВК Крим. АРСР. Зробив знач. внесок у розвиток культури й освіти крим. татар, сприяв збільшенню їхнього представництва у місц. органах влади, не підтримував ідею створення у Криму євр. нац.-територ. автономії. 15 січня 1928 заарешт., 28 квітня того ж року за звинуваченнями у вбивстві та розтраті держ. коштів засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1990.

Літ.: Гарчев П. Вели Ибраимов – жертва сталинских репрессий // Репрессиров. поколение крым.-татар. общественно-полит. деятелей, подвижников науки и культуры: Мат. междунар. конф. Сф., 2001; Деятели крымскотатарской культуры.

ДА.: Держ. арх. АР Крим, ф. 1, оп. 1, спр. 770.

Д. П. Урсу

Стаття оновлена: 2011