Івакін Гліб Юрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Івакін Гліб Юрійович

ІВА́КІН Гліб Юрійович (30. 01. 1947, Київ) – археолог, історик. Син Юрія, онук Олексія Івакіних. Д-р істор. н. (1997), чл.-кор. НАНУ (2009). Держ. премії УРСР (1983) і України (2002) у галузі н. і т. Закін. Київ. ун-т (1970). Від 1974 працює у Ін-ті археології НАНУ (Київ): від 1997 – пров. н. с., від 2003 – заст. дир. з наук. роботи. Вивчає проблеми історії й археології стародав. і середньовіч. Києва. Брав участь у розкопках археол. пам’яток 10–18 ст. на Подолі, Печерську, у Верхньому Києві, Гончарах і Кожум’яках тощо. Очолював архіт.-археол. дослідж. під час відбудови Михайлів. Золотоверхого монастиря, Успен. собору Києво-Печер. лаври, церкви Успіння Богородиці Пирогощі, Десятин. церкви.

Пр.: Новое в археологии Киева. 1981 (співавт.); Киев в ХІІІ– ХV веках. 1982; Оповіді про стародавній Київ. 1982; Історичний розвиток Києва ХІІІ – середини ХVІ ст. 1996; Давня історія України. Т. 3. 2000 (співавт.); Християнські поховальні пам’ятки давньоруського Києва. 2008 (усі – Київ).

Літ.: Сагайдак М. А. До 60-річчя Гліба Юрійовича Івакіна // Археологія. 2007. № 2.

М. А. Сагайдак

Стаття оновлена: 2011