Івакін Олексій Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Івакін Олексій Андрійович

ІВА́КІН Олексій Андрійович (20. 02 (04. 03). 1893, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 05. 04. 1942, Київ) – анатом, гістолог. Батько Юрія, дід Гліба Івакіних. Д-р медицини, проф. (1924). Закін. фіз.-мат. (1914) та мед. (1916) ф-ти Харків. ун-ту. Працював на Харків. вищих жін. курсах, військ. лікарем та в Катеринослав. ун-ті (1918–23); доц. Харків. (1923–25), зав. каф. анатомії Київ. (1925–30) мед. ін-тів, під час 2-ї світ. війни брав участь у відновленні діяльності останнього, очолював каф. гістології; за сумісн. – зав. каф. анатомії Київ. ун-ту (від 1927); проф. каф. гістології Київ. вет. (1929–32) та Білоцерків. с.-г. (1932–35) ін-тів; проф. каф. анатомії Київ. стоматол. ін-ту (1934–39). Автор перших підручників з анатомії та біології укр. мовою, зокрема «Курс біології» (1926), «Анатомія та фізіологія» (1927; 1931; усі – Харків), «Короткий курс анатомії людини з елементами гістології і ембріології» (К.; П., 1936). Брав участь у розробленні укр. наук. термінології. Читав лекції укр. мовою, через що зазнав утисків тоталітар. режиму. Кор. Нобелів. ком-ту по Україні з фізіології та медицини.

Пр.: До морфології поперекової мускулатури // Укр. мед. вісті. 1927. № 6–7; Спроби трансплантування мезодерми хвостової бруньки в ділянку закладки передніх кінцівок // Наук. зап. Київ. ун-ту. Нова сер. 1937. Т. 3, вип. 4.

Літ.: Ганіткевич Я. Українські лікарі-вчені першої половини ХХ століття та їхні наукові школи: Біогр. нариси та бібліографія. Л., 2002.

Я. В. Ганіткевич

Стаття оновлена: 2011