Іван ХХІІІ - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іван ХХІІІ

ІВА́Н ХХІІІ (Анджело Джузеппе Ронкаллі; Angelo Giuseppe Roncallі; 25. 11. 1881, м-ко Сотто-іль-Монте, Італія – 03. 06. 1963, Ватикан) – Папа Римський 1958–63. Вступив до ордену францисканців 1897. Закін. Папську семінарію зі ступ. д-ра канон. права (Рим, 1904). 10 серпня того ж року хіротонізов. на священика, 1905 признач. секр. Берґам. дієцезії. Під час 1-ї світ. війни служив капеланом. Від 1921 – у Ватикані. 19 березня 1925 хіротонізов. у сан єпископа і признач. апостол. візитатором у Болгарії, 1935 – апостол. делегатом у Туреччині та Греції, від 1944 – апостол. нунцій у Франції, від 1953 – кардинал і патріарх Венеційський. 28 жовтня 1958 обраний на папський престол. 25 січня 1959 оголосив про підготовку до 2-го Ватикан. собору. 1960 назначив о. А.-Г. Великого секр. підготов. комісії, а згодом – комісії для Сх. Церков Собору. Скликав Собор 11 жовтня 1962, його метою проголосив оновлення РКЦ та спрямованість на об’єднання християн. Церков (серед ухвал Собору – можливість користуватися у служінні рідною мовою). Під час Кариб. кризи 1962 публічно закликав очільників США і СРСР до порозуміння. 1963 виступив на захист ув’язненого у Сибіру митрополита Йосифа Сліпого, котрий після звільнення, прибувши 9 лютого того ж року до Рима, очолив делегацію укр. греко-катол. ієрархів на Соборі. У квітні 1963 І. ХХІІІ надав Укр. малій семінарії ім. св. Йосафата в Римі статус папської колегії. 3 вересня 2000 беатифіков. Папою Іваном-Павлом ІІ.

І. В. Паславський

Стаття оновлена: 2011