Св. Івана Хрестителя Собор

св. ІВА́НА ХРЕСТИ́ТЕЛЯ Собор — архікафедральний собор Української греко-католицької Церкви в м. Пере­мишль (Польща). Перший кафедрал. храм під покровом св. Івана Хрестителя був збудований пере­мишл. князем Володарем. 1412 король Яґел­ло від­дав храм латин­никам, які 1470 його ро­зібрали, а з камі­н­ня збудували ниніш. латин. собор. Руські єпис­копи пере­йшли до церкви на Вовчу, а згодом звели деревʼяну (1532 згоріла), 1570 — нову камʼяну престол. церкву. В остан. чв. 18 ст. вирішено збудувати новий кафедрал. храм. 1777 споруджено дзвіницю (збереглася донині). Австр. імператор Йосиф ІІ замість проведе­н­ня будівництва за­пропонував рус. громаді обрати під храм один з ліквідованих державою монастир. костелів. 1785 у день св. Івана Хрестителя у колиш. костелі св. Терезії босих кармелітів від­служено торжествен­ну літургію. Дещо пізніше змінено інтерʼєр і зовн. оформле­н­ня (встановлено баню). Після депортації пере­мишл. єпис­копа 1946 в УРСР храм ві­ді­йшов кармелітам. У 1-й пол. 1990-х рр. вони повернули йому давню форму костелу. Нинішня будівля св. І. Х. с. збудована 1626–32 єзуїтами у стилі ран­нього бароко. Після скасува­н­ня закону єзуїтів була зане­дбана, від 1820 використовувалася як склад. приміще­н­ня. 1904 храм від­новлено для катол. богослужінь, від 1957 у ньому проводили також служби в сх. обряді. 1991 під час паломництва Папи Івана Павла ІІ до Пере­мишля був від­даний УГКЦ в обмін на повернений кармелітам греко-катол. собор. 1993 встановлено іконостас 17 ст. з м. Любачів (Польща). Після утворе­н­ня греко-катол. митрополії у Польщі 1996 ріше­н­ням Ватикану кафедрал. св. І. Х. с. під­вищено до архікафедрального. 1996–99 здійснено ре­ставрацію храму з при­стосува­н­ням до вимог греко-візант. обряду за проектом укр. арх. І. Могитича та Н. Сліпченко. Ре­ставрацію інтерʼєрів і роз­писів виконали укр. художники під керівництвом А. Скрентовича. 2001–02 за проектом укр. арх. з Пере­мишля Ю. Левосюка побудовано дзвіницю, у якій встановлено 2 істор. (св. Іван, св. Петро) і 1 новий (св. Степан) дзвони. У порталі дзвіниці роз­міщено давні камʼяні монументи св. Ольги та св. Володимира. 2003 у св. І. Х. с. пере­несено та покладено у крипті нової кафедри останки пере­мишл. єпис­копів М. Рилла та І. Снігурського.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю