Іваненко Борис Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іваненко Борис Васильович

ІВАНЕ́НКО Борис Васильович (20. 10. 1933, м. Канів Київ., нині Черкас. обл. – 13. 03. 2008, Київ) – архівіст, громадський діяч. Держ. нагороди СРСР. Закін. Київ. ун-т (1956), ВПШ при ЦК КПУ (1964). Працював журналістом (1956–66); від 1966 (з перервою) перебував на парт. роботі: 1979–89 – зав. відділу культури ЦК КПУ; 1976–79 – перший заст. голови, голова Держ. ком-ту УРСР з телебачення і радіомовлення; 1989–96 – нач. Гол. архів. упр. при КМ України (водночас гол. ред. ж. «Архіви України»); 1996–98 – пров. н. с., 1998–2000 – дир. Центр. держ. архіву громад. об’єднань України (усі – Київ). Зробив вагомий внесок у розвиток укр. архівістики: на поч. 1990-х рр. сприяв демократизації діяльності держ. архівів, зокрема розсекречуванню фондів КПУ та КДБ УРСР, брав участь у розробленні Закону України «Про національний архівний фонд і архівні установи» (1993); один із ініціаторів створення Укр. НДІ архів. справи та документознавства (1994); голова Спілки архівістів України (1999–2000). Входив до редколегій низки докум. вид., серед них – зб. документів та матеріалів «Колективізація і голод на Україні. 1929–33» (К., 1993), «Голод в Україні. 1946–1947» (К.; Нью-Йорк, 1996), «Українська Центральна Рада» (т. 1–2; К., 1996–97). Співзасн. і провід. діяч т-ва «Чернігівське земляцтво». У Києві 2003 видано кн. «Доброзичливі ямби Бориса Іваненка».

Пр.: Україна і Америка: шляхи архівного зближення // Архіви України. 1992. № 1–3; Антифашистський рух опору в Україні в 1941–1944 рр. у світлі нових документів // Там само. 1995. № 1–3 (співавт.); ЦДАГО: Досвід і проблеми збереженості документів громадських об’єднань // Студії з архів. справи та документознавства. К., 2000. Т. 6; Спілка архівістів України в 1999–2000 рр. // Архівіст. 2000. № 2.

Літ.: Іваненко Борис Васильович: Некролог // УІЖ. 2008. № 3; Коваль О. Вшанування пам’яті очільника галузі // Архіви України. 2009. № 1–2.

І. Б. Матяш

Стаття оновлена: 2011