Іванисенко Віктор Опанасович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іванисенко Віктор Опанасович

ІВАНИСЕ́НКО Віктор Опанасович (02. 01. 1927, с. Новопавлівка, нині Межів. р-ну Дніпроп. обл. – 02. 11. 1997, Київ, похов. у с. Германівка Обухів. р-ну Київ. обл.) – літературознавець, літературний критик, перекладач. Канд. філол. н. (1958). Чл. СПУ (1958–72). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Харків. ун-т (1953). Від 1957 працював в Ін-ті літ-ри АН УРСР (Київ), досліджуючи особливості поет. жанрів і стилів, твор. індивідуальності. Актив. учасник руху шістдесятників, виготовляв самвидав. 1972 звільн. з Ін-ту за звинуваченням у антирад. діяльності. 1976–87 – ст. наук. ред. УРЕ. Автор літ. портретів А. Малишка, Л. Первомайського, В. Мисика, І. Виргана, В. Швеця, І. Драча, В. Самійленка та ін.; розділів до «Історії української літератури» (у 8-ми т., т. 8, К., 1971). Упорядкував хрестоматію «Українські письменники про літературу та мову» (1961; спільно з М. Коцюбинською); кн. творів репресов. поетів М. Драй-Хмари («Вибране: Поезії і переклади», 1969), В. Самійленка («Україні: Лірика, гумор і сатира, драма», 1991; усі – Київ) та ін. У перекладі І. з польс. укр. мовою вийшли зб. «Повісті» Ю. Крашевського (К., 1979) і роман-есе про Т. Шевченка «Українські ночі, або Родовід генія» Є. Єнджеєвича (Л., 1997).

Пр.: Сучасна ліро-епічна поема. К., 1959; Поезія, людина, сучасність. К., 1960; Поезія і життя народу: Літ.-крит. ст. К., 1962; Поэзия, жизнь, человек: О лирике. Москва, 1962; Що таке лірика. К., 1963; Народження стилю. К., 1964; Виховання почуттів: Літ.-крит. ст. К., 1967; Творці і браконьєри [про «Собор» О. Гончара] // Вітчизна. 1968. № 4; Животрепетна наша історія. Шістдесятництво: Родовід і доба // Київ. 1998. № 1–2.

Літ.: Сердюк П. Подорож в сучасну поетику // Вітчизна. 1965. № 8; Коваль В. «Давайте поговоримо відверто…». «Персональна справа» члена Спілки письменників України Віктора Іванисенка // Дніпро. 1991. № 10; Єжелов Г. Г. Чуття і тривоги віку // Київ. 1996. № 12; Шпиталь А. Данина пам’яті // СіЧ. 2000. № 1; Єжелов Г. Г. Сто п’ятдесят листів мого друга // Київ. 2001. № 1–4.

Г. Г. Єжелов

Стаття оновлена: 2011