Іваницький В’ячеслав Едуардович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іваницький В’ячеслав Едуардович

ІВАНИ́ЦЬКИЙ В’ячеслав Едуардович (15. 11. 1944, с. Червоноволодимирівка Новоодес. р-ну Микол. обл.) – художник-проектант, майстер художнього текстилю. Чоловік Л. Іваницької. Засл. діяч мист-в України (2002). Чл. НСХУ (1984). Закін. Харків. худож.-пром. ін-т (1973; викл. С. Бесєдін, М. Шапошников). Відтоді працював у Миколаєві: на з-дах «Кристал» та мастил.-змащув. систем (дизайнер, нач. бюро естетики); 1977–2004 – на Худож.-вироб. комбінаті Худож. фонду України (гол. художник); в експерим. студії при СХ СРСР у Москві (1984–87). Сценограф Микол. укр. театру драми та муз. комедії (1989–92). Осн. галузі – монум. і декор.-ужитк. мист-во. Учасник обл., всеукр. та міжнар. худож. виставок від 1977. Мист. стиль І. у килимарстві увібрав риси нар. декору без надмір. стилізації та спрощення. Його дизайн органічно доповнює інтер’єр новобудов; в об’єм. та площин. вирішенні та оформленні використовує тонке нюансування. Із дружиною створив гобелени «Миколаїв» (1980), «Пори року» (1991), «Простори Росії» (1992), «Троїсті музики» (1994) та завісу «Святкова» для Микол. укр. театру драми та муз. комедії (1993). Спроектував низку громад. об’єктів Пд.-укр. АЕС (Арбузин. р-н Микол. обл., 1980–85); виставк. і музейні експозиції у Миколаєві, Києві, Москві; у Миколаєві – пам’ятні знаки для міста (1984) та до 100-річчя микол. футболу (2009); експозицію про Олега Ольжича для серед. школи № 1 (2009).

Літ.: Агеев Ю. Иваницкие – семья творческая // Юж. правда. 2002, 8 июня; Кремінь Д. Лінія життя // Рідне Прибужжя. 2004, 27 листоп.

Т. Д. Кремінь

Стаття оновлена: 2011