Іваницький Григорій Семенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іваницький Григорій Семенович

ІВАНИ́ЦЬКИЙ Григорій Семенович (1867, с. Собичі, нині Шосткин. р-ну Сум. обл. – 19. 03. 1942) – лікар-хірург. Д-р мед. н., проф. (1922). Закін. мед. ф-т Ун-ту св. Володимира у Києві (1895), де й працював (згодом мед. ін-т): організатор і зав. каф. хірург. стоматології (1922), ортопедії, зав. каф. оператив. хірургії та топогр. анатомії (1922–28); від 1904 – зав. хірург. відділу Будинку скаліченої дитини (нині Ін-т травматології та ортопедії НАМНУ, Київ); від 1916 – консультант і гол. лікар-хірург низки шпиталів Києва. Одним з перших в Україні почав викладати хірургію укр. мовою. Брав активну участь у діяльності Київ. єдиного наук. мед. т-ва. Наук. дослідж. з рентґенодіагностики захворювань кісток і суглобів. Ініціатор вид. та ред. перекладу з нім. мови кн. Л. Вайнберґа «Введение в хирургическую рентгенодиагностику» (К., 1924).

Пр.: Рентгенодиагностика мочепузырных камней у детей // Тр. Киев. хирург. об-ва. 1915. Вып. 5; Случай аппендицита с высоким стоянием слепой кишки // ВД. 1926. № 3; Закривання дефектів дубльованими клаптями шкіри, переносячи трансплантата з черева на обличчя через передрамено // Укр. мед. вісті. 1929. № 1.

Літ.: Студзинский И. 40-летие врачебной, научно-педагогической и общественной деятельности проф. Иваницкого Г. С. // Новый хирург. арх. 1936. Т. 6, № 1–2; Ганіткевич Я. Українські лікарі-вчені першої половини ХХ століття та їхні наукові школи: Біогр. нариси та бібліографія. Л., 2002.

Я. В. Ганіткевич

Стаття оновлена: 2011